Система Левитського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Система Левитського — система, що виникає в дебюті ферзевих пішаків після ходів:
1. d2-d4 d7-d5
2. Cc1-g5
.
В західній літературі відома, як варіант атаки Тромповського (1. d2-d4 Kg8-f6
2. Cc1-g5.
). Атака Тромповського за свою простоту отримала широке поширення серед любителів.

abcdefgh
8
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
d5 чорний пішак
g5 білий слон
d4 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
e2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh

Історія[ред. | ред. код]

Система розроблена російським майстром кінця XIX - початку XX ст. Степаном Левитським, в 1980-1990-х рр. її з великим успіхом використовував англійський шахіст Джуліан Ходжсон: за статистикою, з 10 партій він вигравав 9. Це сприяло популяризації дебюту, і він увійшов до репертуару таких шахістів, як Ентоні Майлс і Майкл Адамс.

Ідеї дебюту[ред. | ред. код]

Білі прагнуть створити труднощі для нормального розвитку сил противника. Якщо чорні виводять коня на f6, то негайно слід 3. Cg5: f6, що тягне за собою утворення здвоєних пішаків. Згідно з класичною схемою, після взяття слона чорної пішаком е7 білі розставляють свої фігури таким чином: слон на d3, ферзь на f3, коні на d2 і e2, пішак на с3, потім роблять рокіровку в довгу сторону і починають атаку на чорного короля, активно підключаючи пішаки королівського флангу: h2-h4, g2-g4 і т. д.

Згодом, однак, за чорних були знайдені успішні способи боротьби з цими планами. Так, чорні не завжди прагнуть робити рокіровку в коротку сторону. Також був розроблений варіант зі взяттям білого слона пішаком g7. Крім цього, з'явилося безліч нових варіантів продовження гри, коли чорні ухиляються від класичного ходу 2. ... Kg8-f6.

Класична схема[ред. | ред. код]

  • 2. …Kg8-f6 3. Cg5:f6 - головна ідея, спрямована на псування пішакової структури чорних.
    • 3. …g7:f6!? - чорні прагнуть вступити в боротьбу за центр шляхом c7-c5 або e7-e5 і спробувати перехопити ініціативу.
    • 3. …e7:f6 4. e2-e3 c7-c6 5. Cf1-d3 Cf8-d6 6. Фd1-f3 0-0 7. Kg1-e2 Лf8-e8 8. Kb1-d2 Kb8-d7 9. 0-0-0 b7-b5 10. g2-g4 Kd7-b6 11. h2-h4 - класична табія, що в минулому нерідко приносила успіхи білим, однак при грамотній грі чорні здатні організувати ефективну оборону і зустрічні дії. Сучасна теорія розцінює шанси білих і чорних в даному випадку як 50/50.

Приклад[ред. | ред. код]

Ходжсон — Шеплі, Лондон, 1990

1. d2-d4 d7-d5 2. Cc1-g5 Kb8-c6 3. e2-e3 Фd8-d6 4. Cg5-f4 e7-e5 5. d4:e5 Kc6:e5 6. Kb1-c3 c7-c6 7. Фd1-d4 f7-f6 8. 0-0-0 g7-g5 9. Cf4-g3 Kg8-e7 10. Kc3-e4 1-0

Джерела[ред. | ред. код]

  • Карпов А. Е., Калиниченко Н. М. Дебют ферзевых пешек. Том 1. М.: «RUSSIAN CHESS HOUSE», 2008. — 320 с. (Шахматный университет). ISBN 978-5-94693-072-7

Посилання[ред. | ред. код]