Система Станіславського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Станіславський

Система Станіславського — теорія сценічного мистецтва, методу акторської техніки. Була розроблена російським режисером, актором, педагогом і театральним діячем Костянтином Сергійовичем Станіславським в період з 1900 по 1910 роки. У системі вперше вирішується проблема свідомого осягнення творчого процесу створення ролі, визначаються шляхи перевтілення актора в образ. Метою є досягнення повної психологічної достовірності акторської гри.

В основі системи лежить поділ акторської гри на три технології: ремесло, подання і переживання.

  • Ремесло за Станіславським засноване на використанні готових штампів, за якими глядач може однозначно зрозуміти, які емоції має на увазі актор.
  • Мистецтво подання засноване на тому, що в процесі тривалих репетицій актор відчуває справжні переживання, які автоматично створюють форму прояви цих переживань, але на самому спектаклі актор ці почуття не відчуває, а лише відтворює форму, готовий зовнішній малюнок ролі.
  • Мистецтво переживання — актор в процесі гри відчуває справжні переживання, і це народжує життя образу на сцені.

Система повною мірою описана в книзі Станіславського «Робота актора над собою», яка вийшла у світ в 1938 році.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]