Системний оператор Єдиної енергетичної системи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Системний оператор Єдиної енергетичної системи
рос. Системный оператор Единой энергетической системы
Тип Акціонерне товариство
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь Електроенергетика
Засновано 17 червня 2002
Штаб-квартира Росія 109074, Москва, Китайгородський проїзд, д. 7, стр. 3
Ключові особи Борис Аюєв (голова правління АТ «СО ЄЕС»)
Продукція Послуги з оперативно-диспетчерського управління в електроенергетиці
Виторг 26,175 млрд руб.[1] (2015 рік)
Чистий прибуток 2,560 млрд руб.[1] (2015 рік)
Співробітники понад 8000[2] людей (2016 рік)
Холдингова компанія ТОВ «ФІНЕКСПЕРТИЗА»[3] (2016 рік)
Дочірні компанії АТ «Науково-технічний центр Єдиної енергетичної системи»
Сайт www.so-ups.ru

АТ «СО ЄЕС» — Акціонерне товариство «Системний оператор Єдиної енергетичної системи» (рос. Системный оператор Единой энергетической системы). Є суб'єктом оперативно-диспетчерського управління (в нормативно-технічної документації також використовується термін Системний оператор), яке здійснює централізоване оперативно-диспетчерське управління Єдиної енергетичної системи Росії. Виділений зі складу ВАТ «РАТ ЄЕС Росії» і зареєстрований як самостійне підприємство 2002 року. Має філії і представництва практично у всіх регіонах Росії.

Системний оператор є спеціалізованою організацією, що одноосібно здійснює централізоване оперативно-диспетчерське управління в межах Єдиної енергетичної системи Росії, має статус природної монополії[4]. Він також уповноважений видавати оперативні диспетчерські команди і розпорядження, обов'язкові для виконання суб'єктами електроенергетики та споживачами електричної енергії, які впливають на електроенергетичний режим роботи енергетичної системи[5].

Завдання[ред. | ред. код]

Завданнями Системного оператора є:

  • управління режимами роботи Єдиної енергетичної системи Російської Федерації, забезпечення її надійного функціонування і сталого розвитку;
  • створення умов для ефективного функціонування ринку електроенергії (потужності);
  • забезпечення дотримання встановлених технологічних параметрів функціонування електроенергетики і стандартних показників якості електричної енергії за умови економічної ефективності процесу оперативно-диспетчерського управління та прийняття заходів для забезпечення виконання зобов'язань суб'єктів електроенергетики за договорами, що укладаються на гуртовому ринку електричної енергії і роздрібних ринках;
  • забезпечення централізованого оперативно-технологічного управління Єдиною енергетичною системою Росії.

Структура[ред. | ред. код]

АТ «СО ЄЕС» має трирівневу ієрархічну структуру, в яку входять:

Крім того, АТ «СО ЄЕС» має 16 представництв у регіонах, управління енергосистемами яких здійснюється укрупненими РДУ з території сусідніх суб'єктів Російської Федерації (Алтайський край і Республіка Алтай, Білгородська, Брянська, Іванівська, Калузька, Кіровська, Курганська, Орловська, Псковська, Тамбовська, Томська і Ульяновська області, Республіки Марій Ел і Мордовія, Удмуртська і Чуваська Республіки).

До складу АТ «СО ЄЕС» в якості дочірнього товариства входить АТ «Науково-технічний центр Єдиної енергетичної системи» (колишнє найменування — ВАТ «Науково-дослідний інститут з передачі електроенергії постійним струмом високої напруги»)[6].

Історія[ред. | ред. код]

Створення перших енергосистем, передбачене планом ДЕЕЛРО, вимагало організації їхньої паралельної роботи. 1932 року створюється перший диспетчерський центр в об'єднаній енергосистемі Уралу, 1940 року — диспетчерський центр Центральної і Східної зон України. 1945 року організовано Об'єднане диспетчерське управління Центру, яке координувало паралельну роботу Московської, Горьковської, Івановської і Ярославської енергосистем. Будівництво в 50-ті роки XX століття потужних ГЕС на Волзі й освоєння надвисокого класу напруги 500 кВ для видачі потужності в мережу стало новим поштовхом до розвитку ОЕС Центру, Середньої Волги та Уралу й включення їх на паралельну роботу. Масове будівництво теплових електростанцій зі серійними блоками встановленою потужністю до 300 МВт і великих ГЕС у Сибіру, значне посилення електричних мереж вимагають нового рівня координації режимів об'єднаних енергосистем Центру, Уралу і Середньої Волги. Ці функції були покладені на ОДУ Центру з подальшим перетворенням його в ОДУ ЄЕС Європейської частини СРСР.

З розвитком ЄЕС СРСР та приєднанням до неї Закавказзя та низки районів Північного Казахстану та Західного Сибіру для підтримки нормального функціонування і розвитку ЄЕС і її централізованого управління 1967 року створено Центральне диспетчерське управління (ЦДУ) ЄЕС СРСР. 1992 року ЦДУ ЄЕС СРСР перейменовано в ЦДУ ЄЕС Росії, роком пізніше ЦДУ і ОДУ увійшли в структуру Російського акціонерного товариства енергетики і електрифікації «ЄЕС Росії».

У рамках здійснення реформи електроенергетики Росії 17 червня 2002 року ЦДУ ЄЕС і ОДУ були виділені зі складу ВАТ «РАТ ЄЕС Росії», на їх основі створено ВАТ «Системний оператор — Центральне Диспетчерське Управління Єдиної енергетичної системи» (ВАТ «СО — ЦДУ ЄЕС») з часткою участі Російської Федерації в статутному капіталі компанії не менше 52 відсотків. На базі Центральних диспетчерських служб акціонерних товариств енергетики і електрифікації (АТ-енерго) створені філії новоствореної компанії — регіональні диспетчерські управління. Протягом двох років у Системному операторові була сформована єдина організаційна та технологічна структура оперативно-диспетчерського управління ЄЕС Росії. 2008 року організацію перейменовано у ВАТ «Системний оператор Єдиної енергетичної системи», 2016 року — в АТ «Системний оператор Єдиної енергетичної системи».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]