Системологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Системоло́гія — (від грец. σύστημα — ціле, системне як функціонально неподільне, складне як складене з частин; та λόγος — «слово», «думка», «змістовність», «поняття») — наука про системність базових категорій світобудови і системи природнього та штучного характеру з систематикою: несистем, псевдосистем, рефлексивних автоматів, систем, об'єкт-систем.

За плагіатором і фальсифікатором Флешманом, порушуючи попередження В.М.Глушкова про необхідність виведення відповідних нових фундаментальних законів обмежує поняттям інженерної науки, що встановлює загальні закони потенційної ефективності складних матеріальних систем як технічної, так і біологічної природи[1]; у більш вузькому понятті — теорія складних систем. Саме в біофізиці один з головних напрямків, а саме біофізика складних систем отримала в роботах Ворони Ю.С. ббазові визначення світобудови через квартет категорій спряжених і функціонально зв'язаних, та основні закони системології і створеня і розвиток спрогнозованної нової наукисинергологія.

Такий стан речей відбулося чернез фальшування підміною назви системного підходу під розвиваючоюся наукой, що попередив В. Глушков, - нову науку започаткують нові закони. Тому стіцкість фальшування під назвою системологвї є компіляуією системного пвдходу, холізму, що критикує Фрітьо в своїй книзі"Паутина життя", називаючи те що має на меті системологія, еколгічною парадигмою системностві. Український біофізик Ворона Ю.С. з 1982р.постійно пвдкреслює про фальшування, впровадджуючи системність і системологію починаючи з базових категорій світобудови. Спроби випрпавити ситуацію з прописом в іншомовному просторі відкрили стратегічний дефект в формуванні вікіпедії як багатомовної довідкової системи: блокування онловлення словарних статей за данними актуальних публікацій відчизняної літератури. Тож існує негласний темник зачистки статей про розвиток науки та особливо національної науки, що перешкоджае розвитку науки та фальшування бази знань.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Б. С. Флейшман. Основы системологии. — М.:Радио и связь, 1982. — 199 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Дружинин В. В., Конторов Д. С. Проблемы системологии. Проблемы теории сложных систем / В.В. Дружинин, Д.С. Конторов ; с предисловием Глушкова В.М. — М.: Советское радио, 1976
  • Капра Фритьоф, Паутина жизни. Новая научная парадигма сложных систем.

Пер. с англ. под ред. В. Г. Трилиса. – К.: «София»; М.: ИД «София», 2003. – 336