Ситник Артем Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ситник Артем Сергійович
Ситник Артем Сергійович

Нині на посаді
На посаді з16 квітня 2015

Народився19 серпня 1979(1979-08-19) (41 рік)
Компаніївка, Кіровоградська область, УРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Арте́м Сергі́йович Си́тник (* 19 серпня 1979(19790819), смт Компаніївка, Кіровоградська область) — український юрист, колишній слідчий прокуратури, перший директор Національного антикорупційного бюро України16 квітня 2015)[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 серпня 1979 року в смт Компаніївка Кіровоградської області.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив школу в смт Компаніївка з золотою медаллю. У 1996 році вступив до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, де навчався за спеціальністю «Правознавство». У 2001 році Артем закінчив Академію та отримав диплом з відзнакою.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

В липні 2001—2003 — розпочав професійну діяльність на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Кіровограда, і вже у жовтні того ж року його було переведено на посаду слідчого.

В квітні 2004 року — призначено на посаду старшого слідчого прокуратури Кіровоградської області, а у жовтні 2006 року очолив слідчий відділ цієї прокуратури.

В серпні 2008 переведено на посаду начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, де він успішно працював наступні три роки. У серпні 2011 року пішов з посади за власним бажанням у зв'язку з незгодою з політикою режиму Януковича, криміналізацією правоохоронних органів, згортанням боротьби з корупцією, абсолютним непрофесіоналізмом і ангажованістю режимом тодішнього прокурора Київської області.

З жовтня 2011 року по 16 квітня 2015 року[3] — склавши успішно адвокатський іспит займався адвокатською практикою, очолював Адвокатську фірму «Юридичні гарантії»[4].

Відсутність істотних позитивних зрушень у сфері боротьби з корупцією стала мотивацією для участі в конкурсі на зайняття посади Директора антикорупційного бюро України. В січні 2015 року Артем Ситник прийняв рішення щодо участі в конкурсі на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України. У березні 2015 був одним із чотирьох основних претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, пройшовши всі етапи конкурсу[5], і отримавши в останньому голосуванні 7 голосів[6].

16 квітня 2015 року Указом Президента України було призначено на цю посаду[1][K 1].

У серпні 2015 року Генеральна прокуратура України почала досудове розслідування проти Ситника за ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) кримінального кодексу України за включення сторонніх осіб до складу делегації для поїздки в Лондон[7]. Однак згодом Посольство Великої Британії дало пояснення з цього приводу, після чого обвинувачення були зняті[8].

У 2016 році Ситник опинився під критикою колишніх колег з адвокатської спільноти через проведені НАБУ обшуки на робочих місцях адвокатів, що працювали з фігурантами справи про злочинне заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування»[9][10].

Професійні досягнення[ред. | ред. код]

Артем Ситник особисто розслідував та/або керував діями слідчо-оперативних груп у більш ніж 300 кримінальних справах, значна частина яких стосувалась саме злочинів, пов'язаних із корупцією.

За результатами успішних розслідувань, проведених Артемом або очолюваною ним слідчою групою, за одержання хабарів та вчинення інших корупційних злочинів, до кримінальної відповідальності було притягнуто суддів, працівників Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, податкової міліції, митної служби, районних державних адміністрацій, депутатів обласної, міських, районних рад, управлінь Держкомзему, водного господарства, захисту справ споживачів, Державного департаменту виконання покарань, Державної екологічної інспекції.

Також за результатами розслідувань до кримінальної відповідальності за фальсифікацію результатів виборів Президента України в межах територіального виборчого округу № 100 було притягнуто 8 членів виборчої комісії, 7 з яких були депутатами Кіровоградської обласної та міської рад. В рамках розслідування даної кримінальної справи командою Артема Ситника було допитано близько 5000 свідків та проведено більше 200 експертних досліджень. З урахуванням зібраних Артемом та очолюваною ним слідчою групою доказів в ході судового розгляду справи вину підсудних було повністю доведено[11].

У листопаді 2017 року стало відомо, що Артем Ситник під час одного зі спілкувань із журналістами розкрив деталі низки проваджень НАБУ, після чого ГПУ порушила кримінальне провадження проти Ситника за трьома статтями: перевищення службових повноважень, розголошення державної таємниці та розголошення таємниці слідства журналістам[12].

22 листопада 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зареєструвала кримінальне провадження за фактом декларування директором НАБУ Ситником недостовірної інформації та доручила розслідування органам поліції[13].

В липні 2019 щодо Ситника проводилось розслідування, йому інкримінується те, що він за чужий кошт відпочивав у мисливському господарстві на Рівненщині, на що було витрачено не менше 500 тис. грн. При цьому сам Артем кілька разів не приходив до Нацполіції на виклик щодо цієї справи[14].

2019 року Ситника було включено до реєстру корупціонерів через порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків. Правопорушення визнано Рівненським апеляційним судом, що визнав Ситника винним. Йому присуджено штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400 грн) та конфіскацію подарунків[15].

В лютому 2020 стало відомо, що Ситник не задекларував 1 млн російських рублів, отриманих від продажу нерухомості в тимчасово окупованому РФ Криму — ділянку в садовому товаристві «Міраж» в Нахімовському районі Севастополя, що його дружина оформила на себе й продала[16].

За керівництва Артема, НАБУ відзначилось гучними справами із затримання сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[17] та початку розслідування щодо заводу «Кузня на Рибальському» (власники Порошенко і Кононенко)[18].

За 4,5 років діяльності НАБУ під керівництвом Артема Ситника, НАБУ притягнуло до відповідальності більше 550 осіб з яких 8 народних депутатів, 3 чинні на момент викриття заступники міністрів, 2 чинні на момент викриття міністри, чинні очільники Державної фіскальної служби, Держаудит служби, Рахункової палати, експерший заступник секретаря РНБО, експерший заступник голови Нацбанку, більше 45 суддів. А також, скеровано до суду справи щодо керівників більше ніж 25 державних підприємств[19].   

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 року приєднався до акції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Сенцова[20].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Ганна Ситник, має двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президента України № 218/2015 від 16 квітня 2015 року «Про призначення А.Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України». Архів оригіналу за 19 квітень 2015. Процитовано 16 квітень 2015. 
  2. Директором Антикорупційного бюро призначений Артем Ситник // Європейська правда, 16 квітня 2015, 13:56
  3. Адвокатську діяльність зупинено з 16 квітня 2015 р.: [1] Архівовано 17 квітень 2015 у Wayback Machine.
  4. Адвокатська фірма «Юридичні гарантії». Юристи Архівовано 17.04.2015
  5. Визначені 4 кандидати на посаду голови Антикорупційного бюро // ВВС, 6 березня 2015
  6. Комісія запропонує Порошенку дві кандидатури на посаду голови Антикорупційного бюро / УП, 07 квітня 2015, 18:20
  7. ГПУ открыла дело против главы Антикоррупционного бюро — нардеп
  8. Ситник сам оплатив поїздку дружини до Лондона – посольство Великої Британії. Радіо Свобода (Ukrainian). Процитовано 2016-04-21. 
  9. Директора НАБУ хочуть позбавити адвокатського свідоцтва / Закон і бізнес, 08.07.2016
  10. Ситник прокоментував обшуки в адвокатів Онищенка / Укрінформ, 06.07.2016
  11. Офіційний сайт НАБУ, структура, керівництво. Процитовано 26.02.2020. 
  12. Романюк Р. Усі на одного. Чи має шанси втриматись Артем Ситник / УП, 17 листопада 2017
  13. САП завела справу на Ситника і доручила розслідування поліції. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-11-22. 
  14. Справа Ситника відправили в суд. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-12-19. 
  15. Ситника внесли до реєстру корупціонерів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-12-19. 
  16. Журналісти знайшли в декларації Ситника невідповідності на мільйон російських рублів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-25. 
  17. Сина Авакова затримали / УП, 31 жовтня 2017
  18. Суд дозволив НАБУ провести виїмку документів на заводі Порошенка / Економічна правда, 2 листопада 2017
  19. Офіційне відео про результати діяльності НАБУ за 4,5 роки. Процитовано 26.02.2020. 
  20. Учасники міжнародної конференції з питань реформ в Україні закликали звільнити Сенцова // РБК-Україна, 27.06.2018

Посилання[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Конституційний Суд України 28 серпня 2020 р. визнав неконституційним Указ Президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Конституційний суд дійшов висновку, що «призначення Президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління, передбаченої Конституцією України».
    Водночас, це рішення не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов'язків призначеною особою [2].

Джерела[ред. | ред. код]