Ситник Жерара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ситник Жерара
Juncus gerardi - Oslo botanical garden - IMG 8906.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Ряд: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид:
Ситник Жерара (J. gerardii)
Біноміальна назва
Juncus gerardii
Juncus gerardii range map.png
Commons-logo.svg Вікісховище: Juncus gerardii

Ситник Жерара[1], ситник солонцевий[2] (Juncus gerardii) — вид трав'янистих багаторічних рослин родини ситникові (Juncaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Трава 2–9 дм завдовжки. Кореневища довгі, повзучі. Листки приземні, листові пластини плоскі або дещо жолобчасті, 10–40 см × 0.4–0.7 мм, поля цілі. Суцвіття 10–30(-80)-квіткові, 2–16 см. Листочки оцвітини зазвичай темно (не світло) коричневого кольору. Капсули каштанові або коричневі, широко еліпсоїдні, (2.2-) 2.5–3.2(-3.5) × 1.3–1.9 мм. Насіння темно-коричневе, від еліпсоїдного до півмісяцевого, 0.485–0.6(-0.67) мм, без хвостів.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид зростає в Північній Африці (Алжир, Марокко), Євразії, Північній Америці (Гренландія, Канада, Сен-П'єр і Мікелон, США). Натуралізований: Нова Зеландія, Австралія — Вікторія. Населяє солончаки, як прибережні, так і внутрішні.

В Україні росте на сухих луках, у степових зниженнях та подах[3]. Зростає по солончаках, солончакових луках — у Лісостепу, Степу та Криму[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 414.
  2. Juncus gerardii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.

Посилання[ред. | ред. код]