Ситник тонкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ситник тонкий
Jute 002 lvp.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид: Ситник тонкий
Біноміальна назва
Juncus tenuis
Willd., 1799
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juncus tenuis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juncus tenuis
EOL logo.svg EOL: 631100
IPNI: 304453-2
ITIS logo.svg ITIS: 39243
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 932103

Ситник тонкий[1][2] (Juncus tenuis) — вид трав'янистих рослин з родини ситникових (Juncaceae), родом з Північної Америки; натуралізований, зокрема, у Євразії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 10–40 см заввишки. Рослина утворює густі дернини. Стебла тонкі, біля основи вкриті бурими піхвами; нижні листки з маленькою шиловидою пластинкою. Суцвіття щитковидно-волотисте, багатоквіткове. Листочки зеленої оцвітини тонко загострені. Коробочка коротше від оцвітини[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщиною виду є Канада, США й Мексика; натуралізований у Центральній Америці, Південній Америці, Європі, Азії, Австралії, Новій Зеландії, Макаронезії, ПАР, Мадагаскарі, Маврикії, о. Святої Олени[3][4][5].

В Україні вид зростає на лугах і болотах — в Закарпатті, Опілля, Правобережному Поліссі та Правобережного Лісостепу, дуже рідко[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 414. (рос.)(укр.)
  2. Juncus tenuis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 16.04.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 16.04.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 16.04.2019.  (англ.)