Ситняг голчастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ситняг голчастий
Eleocharis acicularis.jpeg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Eleocharideae
Рід: Ситняг (Eleocharis)
Вид: Ситняг голчастий
Біноміальна назва
Eleocharis acicularis
(L.) Roem. & Schult., 1817
Синоніми
Heliocharis acicularis (L.) R. Br.
Scirpus acicularis L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eleocharis acicularis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eleocharis acicularis
EOL logo.svg EOL: 1120347
IPNI: 1169169-2
ITIS logo.svg ITIS: 40025
IUCN logo.svg МСОП: 164247
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 280053

Ситняг голчастий[1][2][3][4] (Eleocharis acicularis) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. acicularis — «голчастий»[5][6].

Опис[ред. | ред. код]

Кореневище повзуче, товщиною 0,25–0,5 мм, може бути розгалуженим і потовщеним на кінцях. Стебла гладкі або ребристі, яскраво-зелені, до 10 см (або більше, якщо під водою). Листки 2–3 см завдовжки і шириною 0,2 мм. Від 3 до 8, рідше до 15 квіток знаходяться в 2–4, рідко довжиною до 7 мм, від 1 до 2 міліметрів в ширину колосках. Приймочок 3. Приквітники коричневі. Горіхи поздовжньо ребристі.

Поширення[ред. | ред. код]

Загальне[ред. | ред. код]

Поширений у більшій частині Європи на південь до Північної Африки (Марокко) і на схід через Кавказ, північ Середнього Сходу, Казахстан і Монголію, до Далекого Сходу Росії, Корейського півострова, Китаю і Японії на південь через В'єтнам до Філіпін і Суматри. Також зростає по всій Північній (вкл. Гренландію), Центральній і західній частині Південної Америки. Вид, мабуть був введений в Австралію, на острови Гілберта і Каролінські острови. Росте на краях озер, ставків, водосховищ, річок, вологих лук і рисових полів у місцях, схильних до затоплення взимку, і повністю водний у мілких, стоячих або повільно рухомих середньо або сильно насичені поживними речовинами води. Укорінюється в пісок, гравій, бруд або мул, часто утворюючи великі газони, але квітне тільки при падінні рівня води. E. acicularis широко продається для садових ставків.

В Україні[ред. | ред. код]

Вид знаходиться у червоному списку Дніпропетровської області[3]. Зростає в Поліссі доволі часто, у лісостепі — рідко[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Довідник назв рослин України
  2. Данилик І.М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 341.
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. а б Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 428.
  5. Dictionary of Botanical Epithets
  6. Wiktionary