Сифон (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сифон.

Сифо́н, лівар[1] (рос. siphon, dive culvert, siphon drain; нім. Siphon m, від грец. σίφων) — в техніці — гідравлічний пристрій у вигляді зігнутої трубки з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини). Конструктивно — це вигнута самоплинна труба, частина якої розміщена вище горизонту рідини в резервуарі (водоймі), який живить цю трубу, з колінами різної довжини, для відведення рідини з однієї ємності в іншу, розташовану нижче. Рідина, під впливом розрідження у довшому коліні, відсмоктується з верхньої посудини, проходячи згин трубки вище вихідного рівня, і виливається вільно у нижню посудину, якщо не порушена нерозривність потоку рідини на всій довжині трубки.

Сифон, наприклад, застосовується в безнапірному (сифонному) гідроциклоні для створення перепаду тиску пульпи, а також в деяких конструкціях реагентних живильників тощо.

Зноски

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]