Сицилійська вечірня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сицилійська вечірня
Війна Сицилійської вечірні
Francesco Hayez 023.jpg
Франческо Гаєс «Сицилійська вечірня» (1846)
38°07′ пн. ш. 13°22′ сх. д. / 38.117° пн. ш. 13.367° сх. д. / 38.117; 13.367
Дата: 30 березня 1282
Місце: Сицилія
Результат: Перемога повстанців
Сторони
Hohenstaufen Sicily flag Сицилійські повстанці
Royal arms of Aragon (Crowned).svg Арагонська корона
Arms of Jean dAnjou.svg Карл I Анжуйський, король Сицилії

Сицилійська вечірня — національно-визвольне повстання сицилійців проти влади Анжуйської гілки дому Капетингів 30 березня 1282 року.

Історія[ред. | ред. код]

Франческо Гаєс «Сицилійська вечірня» (1846)

Після втрати нащадками Фрідріха II Гогенштауфена Сицилії та Неаполя, на цих територіях у 1268 році утвердилась влада Карла Анжуйського, брата французького короля Людовіка Святого. Проте, свавілля французів викликало спротив і вже 1282 року проти них спалахнуло повстання, що завершилось ліквідацією влади Анжуйської династії на Сицилії. У Неаполі французи зберегли свої володіння.

Повстання було спрямоване проти Анжуйської династії, члени якої роздавали сицилійську землю разом із селянами французьким феодалам. Французи чинили свавілля, перенесли столицю Сицилійського королівства за межі Сицилії, з Палермо в Неаполь.

Назва[ред. | ред. код]

Сигналом до повстання став передзвін дзвонів до вечірні, що й дав йому назву.

Гасло[ред. | ред. код]

За деякими даними, гаслом повстання була фраза «Morte Alla Francia, Italia Anela» («Смерть Франції, зроби подих, Італіє»), скорочено «M.A.F.I.A.». З цим гаслом пов'язують легендарне виникнення терміну «мафія», втім більшість сучасних істориків відкидають таку версію.


Підсумки[ред. | ред. код]

Французів, що перебували на Сицилії, було перебито; але на острів були направлені французькі війська. Почалась війна. Вождем повстання та національно-визвольної війни сицилійців був Джованні ді Прочіда. У вересні 1282 року сицилійці були змушені звернутись за допомогою до Арагонської корони, яка відтоді правила на Сицилії. Війну було завершено 1302 року.

На основі цієї історичної події італійський композитор романтик Джузепе Верді у 1855 написав грандіозну оперу в п'яти актах Сицилійська вечірня, (італ. I vespri siciliani). Опера була замовлена до відкриття Всесвітньої виставки у Парижі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дворкін. Роль візантійсько-арагонского таємного союзу у підготовці «Сицилійської вечірні». Єкатеринбург, 2003, 364–379.
  • Рансімен: Сицилійська вечірня