Сичик-горобець андійський
| Сичик-горобець андійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_tree.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glaucidium jardinii (Bonaparte, 1855) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць андійський[2] (Glaucidium jardinii) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає в Андах. Вид названий на честь шотландського натураліста і орнітолога Вільяма Джардіна[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15—16 см, самці важать 54,9—77,4 г, самиці 54,6—75 г. Забарвлення існує у двох морфах: представники одного мають переважно тьмяне, темно-коричневе забарвлення, поцятковане білими плямками, а представники другого мають переважно темно-каштанове забарвлення, поцятковане охристими плямками. Тім'я поцятковане дрібними білими плямками. Над очима білі «брови», під дзьобом білі «вуса», на горлі широка біла пляма. На потилиці є дві чорних з білими краями плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Спина поцяткована білими або охристими плямами, на хвості білі або охристі смуги. Груди з боків темно-коричневі або каштанові, поцятковані світлими плямами. Груди і живіт білі, поцятковані темно-коричневими або каштановими смугами.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Андійські сичики-горобці мешкають у Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида), в горах Сьєрра-де-Періха (на кордоні Колумбії і Венесуели), в Колумбійських, Еквадорських і Перуанських Андах (на південь до Ла-Лібертада). Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 2000 до 3500 м над рівнем моря. Є активними і вдень, і вночі. Живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними ссавцями, ящірками і птахами. Гніздяться в дуплах дерев, іноді використовують покинуті дупла дятлів. У кладці 3 білих яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium jardinii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 211. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |