Сичик-горобець коста-риканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сичик-горобець коста-риканський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сичик-горобець (Glaucidium)
Вид: Сичик-горобець коста-риканський
Glaucidium costaricanum
L. Kelso, 1937
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Glaucidium costaricanum
Віківиди: Glaucidium costaricanum
ITIS: 686691
МСОП: 22729005

Си́чик-горобе́ць коста-риканський[2] (Glaucidium costaricanum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 14,5—17 см, самці важать 53—70 г, самці 99 г. Забарвлення існує у двох морфах: коричневій і рудій. Голова і верхня частина тіла поцятковані світлими плямами, на хвості 4 білих смуги, кінчик хвоста білий. На потилиці є дві чорних з блідими краями плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Живіт і груди білі. Лицевий диск слабо виражений, поцяткований вузькими охристими і білими смужками, над очима білуваті «брови». Очі жовті, дзьоб зверху зеленувато-жовтий, знизу коричневий, на кінці жовтий, лапи жовті.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Коста-риканські сичики-горобці мешкають у горах Кордильєра-Сентраль[en] і Кордильєра-де-Таламанка в Коста-Риці і Західній Панамі. Вони живуть у вологих гірських тропічних і хмарних лісах на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, дрібними ссавцями, плазунами і птахами. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті дупла дятлів. У кладці 3 яйця.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Glaucidium costaricanum. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 червня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]