Сиґітас Зіґмас Ґяда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сиґітас Зіґмас Ґяда
лит. Sigitas Zigmas Geda
Народження 4 лютого 1943(1943-02-04)
  Патярай, Алітуський повіт, Каунаський міський округ, Генеральна округа Литва, Райхскомісаріат Остланд, Німецька імперія
Смерть 12 грудня 2008(2008-12-12) (65 років)
  Вільнюс
Поховання Цвинтар Антакалніо
Громадянство Литва Литва
Alma mater Вільнюський державний університет
Мова творів італійська мова, литовська[1] і німецька мова
Рід діяльності поет, драматург, есеїст, літературний критик, перекладач
Роки активності: 1966-2008
Напрямок переклади, поезія, проза
Magnum opus: лит. „Pėdos“ («Сліди» 1966)
Нагороди та премії
Орден Трьох зірок

Сиґітас Зіґмас Ґяда (лит. Sigitas Zigmas Geda; *4 лютого 1943, Патярай, Алітуський повіт, Каунаський міський округ, Генеральна округа Литва, Райхскомісаріат Остланд, Німецька імперія — †12 грудня 2008, Вільнюс) — литовський поет, драматург, есеїст, літературний критик, перекладач.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Патярай (нині Лаздіяйський район). У 1966 закінчив відділення литовської філології Вільнюського державного університету. У тому ж році вийшла його дебютна збірка віршів. У 1967 був прийнятий до Спілки письменників Литви.

Працював у редакціях тижневика «Калба Вільнюс» («Kalba Vilnius»; «Говорить Вільнюс») і журналу «Мусу гамта» («Mūsų gamta»; «Наша природа», 1967-1976). Звільнений з-за своїх політичних поглядів, писав п'єси для дітей, сценарії, лібрето, статті.

У 1988-1990 був відповідальним секретарем Спілки письменників Литви. Учасник ініціативної групи Саюдіса і її активний діяч.

З 1992 був редактором відділу літератури щотижневої газети «Шяурес Атена» («Šiaurės Atenai»; «Північні Афіни»).

Жив у Вільнюсі. Крім різних літературних премій і премій в галузі культури, був нагороджений офіцерським хрестом Ордена Великого князя Литовського Гадиміна (1998). Незадовго до смерті, був визнаний судом винним у заподіянні шкоди здоров'ю своїй дочці. Похований на цвинтарі Антакалніо.

Творчість[ред.ред. код]

Дебютна книга віршів «Pėdos» («Сліди») вийшла в 1966. З 1967 був членом Спілки письменників Литви. Автор понад десяти книг віршів і поем, книг віршів для дітей, кількох збірок статей, ряду лібрето, сценарію музичного фільму режисера Арунаса Жебрюнаса «Чортова наречена» за повістю Казіса Борути «Млин Балтарагіса» (1974).

Написав спільно з Саулюсом Шальтянісом п'єсу «Комунари» (поставлена ​​в 1977).

За мотивами поеми «Страздас» (1967) з лібрето самого ж Ґяди ставилася опера (1984). З лібрето Ґяди за трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєтта» ставилася рок-опера К. Антанеліса «Любов і смерть у Вероні» (1982; 1996).

Книги поезій Ґяди виходили в перекладах на англійську, латвійську, німецьку, норвезьку, польську та інші мови.

Видання[ред.ред. код]

Книги віршів і поем[ред.ред. код]

  • Pėdos: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1966.
  • Strazdas: poema. Vilnius: Vaga, 1967.
  • Užmigę žirgeliai: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1970.
  • 26 rudens ir vasaros giesmės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1972.
  • Mėnulio žiedai: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1977.
  • Baltojo Nieko dainelės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1977.
  • Mėlynas autobusiukas: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1980.
  • Žydinti slyva Snaigyno ežere: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1981.
  • Varnėnas po mėnuliu: eilėraščiai ir poemos. Vilnius: Vaga, 1984.
  • Vasara su peliuku Miku: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1984.
  • Mamutų tėvynė: eilėraščiai ir poemos. Vilnius: Vaga, 1985.
  • Baltoji varnelė: eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1985.
  • Praniukas pramaniūgas: trumpi ir ilgi eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1986.
  • Žalio gintaro vėriniai: eilių romanas. Vilnius: Vaga, 1988.
  • Karalaitė ant svarstyklių: poemos ir eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1989.
  • Septynių vasarų giesmės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1991.
  • Močiutės dainos: eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1991.
  • Babilono atstatymas: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1994.
  • Eilėraščiai: eilėraščiai. Vilnius: Baltos lankos, 1997.
  • Valkataujantis katinas: 101 eilėraštis vaikams. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1997.
  • Jotvingių mišios: eilėraščiai. Vilnius: Andrena, 1997.
  • Gedimino valstybės fragmentas: eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1997.
  • Skrynelė dvasioms pagauti: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1998.
  • Valkataujantis katinas: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1999.
  • Baltoji varnelė: eilėraščiai. 2-asis leidimas. Vilnius: Alma littera, 2000.
  • Sokratas kalbasi su vėju: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2001.
  • Žiemos biopsija: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 2002.
  • Po aštuoniolikos metų: atsisveikinimas su Jabaniškėmis: eilėraščiai. Vilnius: Presvika, 2003.
  • Strazdelio dainos: vieno gyvenimo rinktinė. Vilnius: Kronta, 2005.
  • Testamentas mažai mergaitei: kai kas mažiems, kai kas ir…: 75 eilėraščiai. Vilnius: Trys žvaigždutės, 2006.
  • Aukso karietaitė: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Kronta, 2006.
  • Miegantis Teodendronas: senieji jotvingių eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2006.

П'єси[ред.ред. код]

  • Dainuojantis ir šokantis mergaitės vieversėlis: 7 pjesių rinkinys. Vilnius: Vaga, 1981.

Есеїстика і проза[ред.ред. код]

  • Ežys ir Grigo ratai: žodžiai apie kitus. Vilnius: Vaga, 1989.
  • Man gražiausias klebonas — varnėnas: pokalbiai apie poeziją ir apie gyvenimą. Vilnius: Vyturys, 1998.
  • Žydintys lubinai piliakalnių fone: septynių vasarų dienoraščiai. Vilnius: Seimo leidykla, 1999.
  • Siužetą siūlau nušauti: esė rinkinys. Vilnius: Baltos lankos, 2002.
  • Adolėlio kalendoriai: dienoraščiai, gyvavaizdžiai, užrašai, tyrinėjimai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2003.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Лауреат фестивалю «Весна поезії» (1982)
  • Лауреат Національної премії в галузі культури і мистецтва (1994)
  • Ятвязька премія (1994)
  • Національна премія за книги поезії «Літні пісні семи років» («Septynių vasarų giesmės») і «Відновлення Вавилона» («Babilono atstatymas») (1995)
  • Орден Великого князя Литовського Гедиміна 4-го ступеня (1998)
  • Премія Балтійської асамблеї за творчі метаморфози останніх трьох років (1998)
  • Премія Спілки письменників Литви за найкращу книгу 2001 (2002)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гяда Сигитас // Литва. Краткая энциклопедия. — Вильнюс: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 226. — 672 с. — 50 000 экз.