Скадовський морський торговельний порт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скадовський морський торговельний порт
Скадовський морський порт.JPG
Вид на порт із моря
Розташування
Країна Україна Україна
Розташування Скадовськ, Херсонська область
Координати 46°06′26″ пн. ш. 32°54′42″ сх. д. / 46.107306° пн. ш. 32.911889° сх. д. / 46.107306; 32.911889Координати: 46°06′26″ пн. ш. 32°54′42″ сх. д. / 46.107306° пн. ш. 32.911889° сх. д. / 46.107306; 32.911889
Деталі
Відкритий 7 липня 1894 (124 роки)
Управляється Адміністрація Скадовського морського порту
Власник Міністерство інфраструктури України
Тип бухти природна/штучна
Розмір 11,12 га
Пірсів 6
Робітників бл. 200
В.о. директора Нікішенко О. М.
Статутний фонд 13 586 489,43 грн.
Відокремлені підрозділи Хорлівський морський торговельний пункт
Статистика
Веб-сайт uspa.gov.ua/skd
Карта-схема території порту

Скадо́вський морськи́й торгове́льний порт — українське державне підприємство, морський торговельний порт, розташований на північному березі Джарилгацької затоки Чорного моря (Скадовський район Херсонської області).

З півдня затока обмежена береговою лінією острова Джарилгач. Її протяжність зі сходу на захід — 60 км, з півночі на південь — до 14 км. Глибини в затоці не перевищують 10 м.[1]

Порт здійснює:

Історія[ред. | ред. код]

Skadovsk port customs.jpg

До заснування у 1894 році морської пристані, на місці сучасного Скадовська були землі поміщика Сергія Скадовського, а на них розташовувалося рибальське селище Алі-Агок. Датою народження порту вважається прийом першого судна, яке прийшло у Скадовськ 7 липня 1894 року на завантаження зернових.

30 січня 1918 Скадовський міський військово-революційний комітет на чолі з В. С. Бояджієвим узяв владу в місті. У березні через Скадовський порт евакуйовувалися загони, що обороняли Херсон. Після того в місті багато разів змінювалася влада.

Наприкінці січня 1919 року до порту увійшли грецькі та французькі кораблі, висадивши десант, який довго там не протримався.

10 липня 1919 добровольці білої армії під командуванням А. Денікіна знову заволоділи Скадовськом. Для цього їм знадобився один ескадровий міноносець «Живий», озброєний двома 75–мм гарматами та двома мінними апаратами. Учасник тих подій Всеволод Арістов згадував[3], що есмінець «Живий» у липні 1919 обігнув мис Тарханкут, узявши курс на порти Скадовськ та Хорли. На той час представників радянської влади там вже не було.

У Херсонському обласному архіві є документи, датовані кінцем липня 1919 року, в яких згадувалося ім'я тодішнього коменданта порту Скадовськ. Як вдалося розібрати почерк укладача документа, комендантом було призначено лейтенанта Гуренка. Проте, серед особового складу Чорноморської флотилії за 1919 рік, лейтенант Гуренко не значиться. Між тим, серед команди есмінця «Живий» значився лейтенант Анатолій Костянтинович Гурський. Можливо, саме він і був комендантом Скадовська.

На початку 1920-х років начальником Скадовського порту був колишній матрос крейсера «Алмаз» Денисов. Підходи в порту були вiдмiленi до 11 футiв, що не дозволяло пароплавам заходити безпосередньо в порт. У листопаді 1923 через Скадовський порт вiдбувалося завантаження на італійський пароплав «Корсiнiя» 300 тисяч пудiв зерна. В порту завантажували хлiб на баржу, а потiм перевантажували на корабель, котрий стояв на рейдi в Хорлах.

Skadovsk subotnyk 1928.jpg

До 1924 року в порті утворилося забруднення каналу на вiдстанi 30 сажнiв. Газета «Херсонський комунар» у 1925 році писала: «Порт у повному занепадi: дерев'яна обшивка, що вберігає берег вiд розмиву, а також настил пристані зруйновано. Хвилi i вдень, i вночi розмивають насип i материк, засмiчують бухту i загрожують повнiстю її засипати, а портову територiю i будiвлi зовсiм зруйнувати». Така ситуацiя стала приводом приїзду комiсiї Ради працi i оборони. В 1927 році Херсонський окрвиконком ухвалив рішення поглибити канал до 25 футів.

Skadovsk Fomin.jpg

У 1932 році порт електрифiковано, споруджено складськi примiщення для зберiгання зерна, мiнеральних добрив, нафтопродуктiв. В описі маяків і буїв Чорного моря за 1934 рік вказуються скадовські освітлювальні створні знаки та буй «Скадовський». З 1929 по 1936 посаду начальника Скадовського морського порту обiймав Ф. Ф. Фомiн, з 1936 по 1941 на цiй посадi перебував Тимофiй Іванович Глотов. До 1940 року вантажообіг порту досягнув майже 100 тис. т на рiк. Пасажирські перевезення між Скадовськом і Одесою здійснював пароплав «Пинай».

Skadovsk rozklad.jpg

У 1943 році обов'язки начальника порту виконував В. Ф. Соков. 22 листопада 1944 начальником призначений Іван Сергiйович Соколов, котрий обіймав цю посаду до 1946 року. 26 працівників відбудували порт, пiдняли з морського дна i відремонтували вісім суден, побудували морськi причали, вiдновили складськi примiщення, майстернi та контору.

З 1947 року на посаду начальника порту повернувся Т. І. Глотов i перебував на нiй до 1951. У 1950 розпочато поглиблення пiдхiдного каналу, розвернулося будiвництво нових причалiв, складiв, ремонтних майстерень. У 1951—1953 рр. порт очолював Андрій Григорович Мельников. Вантажообіг порту був таким:

1952 р. 36 140 т
1953 33 619
1954 42 382
1955 52 646
1956 60 000

29 листопада 1957 з портопункту Херсонського порту Скадовськ виділений у самостійний порт, якому підпорядковувався портопункт Хорли. У перiод з 1953 по 1971 на посадi начальника Скадовського морського торговельного порту перебував Володимир Григорович Ковальський. За його керування вiдбулося оснащення новими механiзмами, вантажними кранами, завдяки цьому порт став приймати i обробляти великовантажнi судна: вже в 1970 році механiзована обробка вантажiв перевищила 90 %. В. Г. Ковальський був співавтором першого путівника «Скадовськ», присвяченого у тому числi i розвитку Скадовського торгiвельного порту (1969).

У 1960–70-тi роки у лiтнiй перiод, на острiв Джарилгач щодня ходив теплохiд «Ураган». 20 квiтня 1969 розпочали ходити швидкiснi судна на пiдводних крилах типу «Комета» по лiнiї Одеса — Скадовськ — Одеса.

З 1971 по 1999 посаду начальника морського порту обiймав Іван Іванович Бокша. В 1970-х роках морський порт поповнився транспортним судном «Осипенко» i буксиром «Генiчеськ», самохiдною баржею, пасажирським катером «Горн», рефулерною баржею, двома новими пасажирськими теплоходами — «Іван Боярський» i «Марiя Жолобова», також двома рефулерними баржами, пасажирськими суднами «О. Грiн» та судном «Волга-Балт», буксиром «Інженер Капустiн». Розпочалося спорудження вантажно-пасажирського причалу, на якому було встановлено два крани. Тоді ж морський порт спорудив три багатоповерхових житлових будинки, збудовано будинок культури на 600 мiсць, бiблiотеку на 7 тис. книг, а з 1976 року почав свiй творчий шлях ансамбль морякiв «Меридiан».

Починаючи з 1982 працiвники порту спецiалiзуються на обробленнi вантажiв з цитрусовими. Звiдси апельсини з Єгипту, Грецiї i Куби вiдправлялися до Києва, Донецька, Луганська, Запорiжжя та Херсону. У 1984 вперше прибуток порту склав мiльйон карбованцiв.

Скадовський прикордонний пункт з карантину рослин, з моменту заснування в 1990 р., очолював Андрій Васильович Дігтяр. Пункт здійснює первинний карантинний огляд імпортних та транзитних підкарантинних матеріалів і об'єктів в пункті пропуску на Державному кордоні України.

У 1990-ті роки майновий комплекс Скадовського порту постраждав від непрозорої приватизації, унаслідок чого навіть була утворена тимчасова слідча комісія Верховної Ради[4]. Про результати її діяльності не повідомлялося.

19 листопада 1995 наказом голови Державного митного комітету України був утворений митний пост «Скадовськ».

1998 року Скадовський морський торговельний порт отримав статус міжнародного та можливість приймати iноземнi судна. Налагоджено поромнi переправи з Туреччиною (Скадовськ — Стамбул, Скадовськ — Зонгулдак — Скадовськ) та Грузiєю.

За перiод з 1997 по 2003 було 1200 закордонних судно-заходiв. На закордонних лiнiях працювали такi судна, як «Меркурiй-1», «Меркурiй-2», «Композитор Кара-Караєв», «Композитор Фiкрет Амiров», «Гiдрооптик», «Верещагiно», «Горизонт», «М. Абашидзе», «Гесс», «Професор Водяницький», «Професор Петровський», «Севастополь-1», «Якiв Гакель».

До 8 червня 2001 року у складі порту був Генічеський портопункт. Після цієї дати він був виведений з підпорядкування Скадовська[5].

У 1999—2002 рр. начальником порту був Василь Григорович Марченко, а з 2004 по 2013 порт очолював Іван Гнатович Орел[6].

Найкращими для порту стали 2005—2009 роки. Значно зросли вантажообіг і видобуток будівельного піску в затоці; за допомогою турецької компанії «Караденіз» відчутно зріс вантажопотік на поромній лінії Скадовськ — Зонгулдак, а в 2007 році він досяг рекордного значення — 17 000 великовантажних автомашин за рік. Порт перетворювався в найбільший поромний центр України. У цей період був побудований портовий елеватор потужністю 20 тис. тонн для одноразового зберігання зернових вантажів. Приступали до будівництва комплексу для обробки суден типу Ro-Ro з причалами глибиною 8,5 метра[7].

Однак, після анексії Криму Скадовський порт, який знаходиться в безпосередній близькості до півострова, сильно постраждав. Більшу частину 2014 року порт простоював, втрати вантажопотоку досягли 80 %.

Прагнучи поліпшити інфраструктуру, АМПУ провела тут днопоглиблювальні роботи. Була надія, що турецькі судновласники, які працювали через Євпаторію, перейдуть до Скадовського порту. Але через відмову Скадовської районної ради не вдалося узгодити проведення ремонтного черпання навесні 2014 року, до початку курортного сезону. Час було втрачено, і турецька компанія Cenk, яка планувала почати роботу в порту і під конструктивні особливості суден якої проводилася модернізація причалу, перейшла працювати в Іллічівськ (Чорноморськ)[8].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Скадовський морський порт1.JPG

Основними вантажами на експорт, як i сто рокiв тому, є зерновi культури, продукти харчування та металобрухт. Імпорт представлений обладнанням для промисловості, текстильними виробами, сiльськогосподарською технiкою, керамiкою, малярними, пластиковими та алюмiнiєвими виробами, цитрусовими та сухофруктами[6]. До порту приписаний портопункт Хорли.

Порт розрахований на одночасну обробку 4 суден: типу «ро-ро», балкера дедвейтом 3 тис. т, універсального судна дедвейтом 2 тис. т і танкера (нафтоналивні причали перебувають у стадії реконструкції).

Територія порту становить 11,12 га. Відповідно до генеральної схеми розвитку можливе розширення території до 20 га. Довжина причальної лінії — 800 м. У порту є 1 вантажний район, 6 причалів. В експлуатації перебувають причали № 1, 2, 3. Залізниця відсутня.

Порт має два критих склади на причалі № 3: склад для зберігання генеральних вантажів площею 448 кв. м, ємністю 3538 куб. м; зерновий склад площею 1798 кв. м, ємністю 9967 куб. м.

На південному причалі (№ 6) є ліцензійний склад площею 515,3 кв. м, ємністю 3538 куб. м. На причалах № 1, 6 є відкриті складські майданчики загальною площею 10 324 кв. м. Чисельнiсть працiвникiв — бл. 200[9].

Скадовський морський торговельний порт має такi судна:

  1. теплохід «С. Скадовський» (1200 кiнських сил),
  2. буксир-швартувальник «Інженер Капустiн», (315 к. с.),
  3. буксир-швартувальник «Скадовськ» (315 к. с.),
  4. пожежний катер «Стiйкий» (225 к. с.),
  5. нафтосмiттєзбiрник НМС-16, (135 к. с.),
  6. лоцманський катер «Альбатрос» (150 к. с.).
Skadovsk-2013-4.JPG

У розпорядженнi порту є:

У 2015 році заборгованість працівникам порту по зарплаті сягала більше 400 тис. грн.[10]

З 2016 року Скадовський порт намагається відновити поромне сполучення з Туреччиною (Зонгулдак), перерване після анексії Криму[11][12].

В.о. директора порту з 2017 року є Нікішенко Олексій Миколайович[13], в.о. начальника Адміністрації є Олександр Кугут[14]. Функції Адміністрації морського порту виконує Скадовська філія Адміністрації морських портів України.

Організаційна структура[ред. | ред. код]

  • Начальник порту
  • Перший заступник начальника порту, головний інженер
  • Заступник начальника порту з експлуатації
  • Капітан порту
  • Черговий диспетчер
  • Портнагляд
  • Пожежний інспектор
  • Начальник вантажного району
  • Митниця
  • Прикордонний контроль
  • Санітарно-карантинний відділ
  • Карантин рослин
  • Ветеринарний контроль
  • Пост служби охорони Чорного моря.

Контакти[ред. | ред. код]

Державне підприємство «Скадовський морський торговельний порт» (ДП «Скадпорт»)
75700 Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул. Мангубинська, 2
Код ЄДРПОУ 01125703
Ел. пошта skadport@askad.net
Приймальня +380-5537-52022, факс 54590
Начальник порту +380-5537-52074, факс 54590.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про підприємство / Адміністрація Скадовського морського порту
  2. Державне підприємство «Скадовський морський торговельний порт» / Каталог підприємств «Україна сьогодні»
  3. «Военная Быль», № 94 за листопад 1968
  4. Про створення тимчасової слідчої Комісії по перевірці законності відчуження майна Скадовського морського торгового порту: Верховна Рада України; Постанова від 12.07.1996 № 336/96-ВР
  5. Відповідь на публічний запит
  6. а б в Сучасний порт (За матерiалами книги «Скадовськ та скадовчани» О. М. Лиховида).
  7. Будні Скадовського порту
  8. Металлолом вместо паромов: как выживает Скадовский порт после аннексии Крыма / ЦТС, 16 июля 2015
  9. Скадовський морський торговельний порт, ДП / Бізнес-гід
  10. ДП «СКАДОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» НАКОПИЧИВ БОРГИ ПЕРЕД ПРАЦІВНИКАМИ / Банкрутство & Ліквідація, 25 листопада, 2015
  11. Скадовский порт обновил паромное сообщение с Турцией / Hubs, 10.10.2016
  12. Скадовский порт пытается восстановить паромную линию / Hubs, 26.10.2016
  13. Дані з ЄДР
  14. Про адміністрацію — Керівництво

Посилання[ред. | ред. код]