Скандербег

Скандербег
алб. Skënderbeu
Народився	6 травня 1405(1405-05-06)  Sinëd, Principality of Kastriotid
Помер	17 січня 1468(1468-01-17) (62 роки)  Лежа, Венеційська республіка  ·малярія
Поховання	Лежа і церква святого Миколи (Леже)
Країна	Венеційська республіка Османська імперія
Діяльність	аристократ, державний діяч, військовий керівник
Alma mater	Школа Ендерун
Знання мов	албанська
Членство	Орден Дракона
Посада	монарх
Військове звання	командир
Конфесія	християнство, католицтво, православ'я, іслам і Східні католицькі церкви
Рід	Кастріоті
Батько	Іван Кастріоті
Мати	Voisava Kastriotid
Родичі	Irene Castriota Scanderbegd
Брати, сестри	Mara Kastriotid
У шлюбі з	Доніка Кастріотіd
Діти	Gjon Kastrioti IId
Автограф
Нагороди	Athleta Christid
Медіафайли у Вікісховищі

Георгій Кастріоті (6 травня 1405 — 17 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — албанський князь, вождь антиосманського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Служив у османській армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, проте повернувся до християнства. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що османи назвали його Іскандер, тобто — Александр (ім'я Александра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному гербі Албанії.

Життєпис

Погруддя Скандербега в Міському парку Будапешта

.

Народився в сім'ї албанського князя-католика Гьона (Івана) Кастріоті та знатної сербки Воісави. Його в дитинстві віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам та став відомий під ім'ям Іскандер-бей або в албанській вимові Скандербег і прославився у битвах за Османську імперію. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 османських вершників.

1443 року Скандербег, що повернувся на батьківщину, підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив османів на Чорному Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451 роках, Скандербег був визнаний (1461 рік) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріоті чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після здобуття Константинополя османами 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд надав йому титул герцога Сан-П'єтро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріоті розірвав, за благословенням папи римського Пія II, мир з османами і знову завдав їм кілька досить відчутних поразок у ході Першої османсько-венеційської війни (1463—1479). Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріоті помер, ймовірно від малярії в контрольованій венеційцями Лежі. Невдовзі після смерті Скандербега османи підкорили албанські землі, які далі перебували у складі Османської імперії кілька століть.

Нащадки Кастріоті знайшли прихисток у Неаполітанському королівстві, де отримали феодальні володіння.

Див. також

• Скендербеу

Джерела

• Скандербеґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Скандербеґ, властиво Юрій Кастріот // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1753. — 1000 екз.
• I Castriota Scanderbeg (італ.)