Скандербег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скандербег
алб. Skënderbeu
Gjergj Kastrioti.jpg
Портрет Скандербега в галереї Уффіці, Флоренція
Народився 6 травня 1405(1405-05-06)
Круя, Круя (округ), Дуррес, Албанія
Помер 17 січня 1468(1468-01-17)[1][2] (62 роки)
Лежа, Албанія
·малярія
Поховання Лежа
Країна Flag of Republic of Venice (1659-1675).svg Венеційська республіка
Османська імперія
Національність албанці
Діяльність воїн, політик
Alma mater Школа Ендерун
Знання мов албанська[3]
Посада монарх
Конфесія християнство і іслам
Рід Кастріоті
Батько Jovan Kastriotd
Мати Voisava Tripaldad
Родичі Irene Castriota Scanderbegd
У шлюбі з Доніка Кастріотіd
Діти Gjon Kastrioti IId
Coa Kastrioti Family.svg

Георгій Кастріоті (6 травня 1405 — 17 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — албанський князь, вождь антиосманського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Служив у османській армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, але пізнійше повернувся до християнства. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що османи назвали його Іскандер, тобто — Александр (ім'я Александра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному гербі Албанії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї албанського князя-католика Гьона (Івана) Кастріоті та знатної сербки Воісави. Його в дитинстві віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам та став відомий під ім'ям Іскандер-бей або в албанській вимові Скандербег і прославився у битвах за Османську імперію. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 османських вершників.

1443 року Скандербег, що повернувся на батьківщину, підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив османів на Чорній Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451 роках, Скандербег був визнаний (1461 рік) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріоті чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після здобуття Константинополя османами 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд надав йому титул герцога Сан-П'єтро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріоті розірвав, за благословенням папи римського Пія II, мир з османами і знову завдав їм кілька досить відчутних поразок. Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріоті помер, ймовірно від малярії. Невдовзі після смерті Скандербега албанські землі були підкорені турками та перебували у складі Османської імперії кілька століть. Нащадки Кастріоті знайшли прихисток у Неаполітанському королівстві, де отримали феодальні володіння,

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]