Скверняк Олександр Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скверняк Олександр Вікентійович
Народився 1903(1903)
місто Одеса
Помер невідомо
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Леніна

Олександр Вікентійович Скверняк (1903(1903), місто Одеса, тепер Одеської області — ?) — український радянський діяч, залізничник, старший машиніст депо станції Одеса-Товарна Одеської області. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника Вікентія Івановича Скверняка. У дванадцятирічному віці закінчив початкову школу, потім навчався у залізничному училищі № 8 міста Одеси. У 1922 році закінчив Одеське технічне залізничне училище.

Трудову діяльність розпочав у 1922 році слюсарем Одеського заводу імені Січневого повстання. У 1923 році став помічником машиніста паровозного депо Одеса-Товарна.

У 1925—1938 роках — машиніст товарних, а потім пасажирських поїздів паровозного депо Коростеня.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1938—1941 роках — машиніст депо станції Одеса-Товарна Одеської області. Новатор виробництва.

У 1939 році був мобілізований під час радянсько-фінської війни, працював на станції Ленінград-Сортувальна, водив поїзди із боєприпасами та озброєнням для Червоної армії на фінському фронті.

Під час німецько-радянської війни восени 1941 року був евакуйований до міста Сталінграда, де водив зенітний бронепоїзд, брав участь у відбиванні нальотів німецької авіації. З вересня 1942 року працював машиністом у депо міста Чкалова (Оренбурга) і депо Защіта Томської залізниці. З січня 1943 року — машиніст колони особливого резерву Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР, доставляв військові ешелони на передову лінію Південного та 3-го Українського фронтів.

З травня 1944 року — приймальник паровозів, старший машиніст депо станції Одеса-Товарна Одеської залізниці. Брав участь у відбудові паровозного депо, зруйнованого під час військових дій. Обирався заступником секретаря партійної організації депо станції Одеса-Товарна.

Потім — на пенсії в Одесі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Чорноморська комуна» — Одеса — січень 1950