Сквирський повіт
Сквирський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Київська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Сквира | |||
Створений | 1795 рік | |||
Площа | близько 3 700 км² | |||
Населення | 251 257 чоловік (на 1897 рік) осіб |
Сквирський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Утворений в 1795 році спочатку у складі Брацлавської губернії, а з 1797 року Київської. Повітовий центр — місто Сквира. Ліквідований у 1923 році. Територія Сквирського повіту увійшла до Білоцерківської та Бердичівської округ.
Повіт був розташований в західній частині губернії і з заходу межував з Житомирським повітом Волинської губернії і Бердичівським повітом, з півночі з Радомишльським і Київським, на сході з Васильківським, на півдні з Таращанським повітами Київської губернії. Площа повіту становила 3270,1 верст² (близько 3 700 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 251 257 чоловік. З них 83,52 % — українці, 12,54 % — євреї, 1,26 % — росіяни, 2,45 % — поляки, 0,11 — німці[1].
У повіті було 163 населених пункти, в тому числі 10 містечок, 100 сіл, 52 селища і 1 місто. 9 населених пунктів мали понад 3000 жителів, 18 — понад 2000, 23 — понад 1500, 46 — понад 1000, 36 — понад 500, 32 — менше 500 чоловік.
- місто Сквира, з передмістями Власенкові хутори, Довгалівка, Куликівка, Раднянівка, Слобідка, Чорний Ліс, Ярки.
- Антонівська волость
- Бабинецька волость
- Бровківська волость
- Верхівнянська волость
- Володарська волость
- Горобіївська волость
- Корнинська волость
- Лучинська волость
- Паволоцька волость
- Пархомівська волость
- Попільнянська волость
- Романівська волость
- Ружинська волость
- Топорівська волость
- Ходорківська волость
- Чубинецька волость
Маршалками шляхти Сквирського повіту були:
- Каєтан Проскура-Сущанський (1807)
- Олександр Підгорський (1809-1812)
- Станіслав Залеський гербу Любич (1812-1817)
- Теодор Ромуальдович Рильський 1823
- Петро Іванович Хоєцький
- Розеслав-Карл-Теодор-Ян Рильський
- Віктор Страшинський
- Михайловський 1832
- Леопольд Валентієвич (Вікентійович) Абрамович (1856-1857)
- Генріх Вікторович Страшинський (1858-1859)
- Діонісій Петрович Лоскевич 1864
- Микола Миколайович Араєвський 1865
- Олександр Миколайович Александрович 1878
- Микола Миколайович Араєвський (1886-1888)
- Олександр Федорович Трепов 1889
- вакансія 1890
- Михайло Антонович Пфейфер (1891-1897)
- Сергій Миколайович Кучинський 1898
- князь Микола Миколайович Сайн-Вітгенштейн (1899-1906)
- вакансія 1907
- Алдр. Андр. Вишневський 1908
- Микола Федорович Стародубцев 1909
- граф Всеволод Михайлович Стенбок (1910-1911)
- Костянтин Як. Ільяшенко (1912-1913)
- князь Петро Іванович Ратієв (1914-1915)
У 1923 році в УСРР було проведено районування і скасовано повітовий та волосний поділ. Територія Сквирського повіту увійшла до Білоцерківської та Бердичівської округ.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Київській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 15 квітня 2009.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |