Скворцов Андрій Аркадійович
| Скворцов Андрій Аркадійович Скворцов Андрей Аркадьевич | |||
|---|---|---|---|
 Рядовий | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1894 Скворцово (Нижньогородська область), Q4089722?, Варнавинський район, Нижньогородська область[1] | ||
| Смерть |
2 березня 1943 Зміївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Зміївський район | ||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1942—1943 | ||
| Приналежність |
Російська імперія СРСР | ||
| Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
| Війни / битви | Перша світова війна і німецько-радянська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Андрій Аркадійович Скворцов (1894–1943) — гвардії червоноармієць Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1943, посмертно).
Біографія[ред. | ред. код]
Андрій Скворцов народився в 1894 (за іншими даними — в 1895) році в селі Стралі (нині — Скворцово, Варнавинского району Нижегородської області). Закінчив сільську школу. Брав участь у Першій світовій війні, брав участь в боях під Перемишлем.
У 1918 році Скворцов добровільно вступив до лав Червоної Армії. Особисто брав участь в націоналізації землі, придушенні куркульських повстань, отримав важке поранення і після одужання повернувся додому. Проживав в селищі Ветлужский, брав участь в колективізації. З 1935 року Скворцов був головою Макарівського сільради Варнавинского району, в 1940 році вступив в ВКП (б).
З жовтня 1942 року Скворцов — в рядах діючої армії, брав участь у боях за звільнення лівобережної частини України, де і відзначився. 2 березня 1943 року Скворцов в складі свого підрозділу, яким командував гвардії лейтенант Широнін, брав участь у відбитті атак німецьких військ за підтримки танків і бронемашин на залізничному переїзді на околиці села Таранівка Зміївського району Харківської області. Протягом дня взводом були відбиті сім атак. Під час однієї з них поранений Скворцов з близької відстані підірвав самохідну гармату, в результаті чого загинув від осколків. Взвод загинув практично в повному складі, але не допустив захоплення ворогами переїзду — до вечора підійшло підкріплення відбило атаки.[2]
Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії рядовий Андрій Скворцов посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу[3]. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна.[2]
Скворцов був похований разом зі своїм підрозділом в братській могилі в селі Таранівка.[2][4]
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На місці бою в Таранівці був встановлений пам'ятник героям-Широнінців.
- Іменем героїв був названий морський танкер.
- У Нижньому Новгороді на стіні біля Вічного вогню увічнено ім'я Героя.
- Село Стралі перейменоване в Скворцово в пам'ять про Героя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Герои страны — 2000.
- ↑ а б в Скворцов Андрей Аркадьевич (рос.).
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
- ↑ Список воинов Советской Армии, погибших в Великой Отечественной войне и захороненных в братской могиле с. Тарновка — Центр Змиевского района Харьковской области, Память народа
|
| |||||||
