Сквот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сквот — покинуте приміщення або будинок, замешканий, зазвичай, без згоди власника. Сквотери (тобто особи, що нелегально займають будинок) свої дії обґрунтовують тим, що право задоволення власних потреб є переважним від будь-якого права, зокрема права власності. Такі дії сквотерів у багатьох країнах визнаються за правопорушення або тягнуть за собою конфлікт між власником спірного об'єкта й сквотерами, в якому держава зазвичай стає на бік власника.

Поширення[ред. | ред. код]

Сьогодні багато (кількасот) сквотів існують у Барселоні, Амстердамі й Женеві. Інколи сквотовані цілі вулиці чи переважна частина будівель якоїсь дільниці — така ситуація спостерігалася на початку 90-х рр. XX ст. на берлінському Кройцберґу, а нині на копенгаґенській Християнії, що є фактично містом у місті. Найчастіше у сквотах переважають рухи лівого крила, але існують і винятки, наприклад неофашистський сквот Каса Паунд у Римі.

Такі науки як соціологія чи психологія тлумачать сквотинґ як форму безпритульності.

В Україні[ред. | ред. код]

Будинок по вулиці Михайлівській), № 18А в Києві, де з 1990 по 1994 роки існував сквот та андеграундна художня група «Паризька комуна» (світлина 2012 року)

Перший в Україні мистецький сквот «Паризька комуна» або «Паркомуна» з'явився в Києві влітку 1990 року. Він розташовувався чотири роки в покинутому будинку (сквоті) по вулиці Паризької Комуни (нині — вулиця Михайлівська), № 18А. У цьому сквоті збирались митці - Олександр Соловйов, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Дмитро Кавсан, Олександр Клименко, Валерія Трубіна — тодішні студенти Київського державного художнього інституту. Вони перетворили свою творчість у майстернях на оригінальне мистецьке явище - однойменну андеграундну художню групу[1][2][3].

У 1994 році з'явився сквот «БЖ», утворений Всеукраїнською творчою Спілкою художників «БЖ-АРТ». З 13 червня 2014 року у форматі соціально-культурного центру в Харкові функціонує сквот «Автономія»[4].

У центрі Києва (пров.Т.Шевченка, буд.5) під час подій Революції Гідності був сквотований старий корпус готелю "Козацький", який спочатку був перетворений на штаб партизанського загону «Чорний Корпус», потім - у мобілізаційний центр батальйону «Азов», а з 2016 року у приміщенні функціонує молодіжний хаб під назвою Козацький дім, який позиціонує себе як український аналог італійського CasaPound[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вийшла книга про сквот художників 90-х "Паркомуна". Лівий берег (lb.ua) (ua). 2017-05-25. Процитовано 2021-02-21. 
  2. У Мистецькому Арсеналі пройде ретроспектива Олександра Гнилицького. Лівий берег (lb.ua) (ua). 2017-02-09. Процитовано 2021-02-21. 
  3. Кочубінська Тетяна Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. — Київ: Publish Pro, 2018. — 108 с.
  4. «Автономія»
  5. Козацький дім відкрито. Процитовано 2016-09-26. 

Джерела[ред. | ред. код]