Скеляр короткопалий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скеляр короткопалий
Самець короткопалого скеляра
Самець короткопалого скеляра
Самиця короткопалого скеляра
Самиця короткопалого скеляра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Скеляр (Monticola)
Вид: Скеляр короткопалий
Monticola brevipes
(Waterhouse, 1838)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Monticola brevipes
Віківиди: Monticola brevipes
ITIS: 561208
МСОП: 22708239
NCBI: 429747

Скеляр короткопалий[2] (Monticola brevipes) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Короткопалий скеляр

Довжина птаха становить 16-18 см, вага 28-35 г. У самців верхня частина голови попелясто-білувата, решта голови сіра, над очима світлі "брови". Спина і крила темно-сірі, нижня частина тіла яскраво-оранжева. У самиць голова і крила блідо-коричнюваті, горло білувате, горло поцятковане світлими плямками. Нижня частина тіла помітно блідіша, ніж у самця. Лапи короткі.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • M. b. brevipes (Vieillot, 1818) — західна Ангола, Намібія і північний захід ПАР;
  • M. b. pretoriae Clancey, 1952 — південно-східна Ботсвана і центр ПАР.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Короткопалі скелярі мешкають в Анголі, Намібії, Ботсвані і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть в сухих рідколіссях і чагарникових заростях фінбошу та на скелястих пустищах кару. Зустрічаються парами або розрізненими зграйками на висоті від 200 до 2200 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, ягодами і насінням, шукають їжу на землі. Сезон розмноження в Намібії триває з жовтня по березень, в Ботсвані з серпня по грудень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Monticola brevipes.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1

Посилання[ред. | ред. код]