Скибневський Олександр Броніславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скибневський Олександр Броніславович
Народився 8 квітня 1903(1903-04-08)
Москва, Російська імперія
Помер 20 квітня 1978(1978-04-20) (75 років) або 21 квітня 1978(1978-04-21) (75 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання 13-е міське кладовище
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність театральний режисер, педагог, режисер
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Вчене звання професор
Вчителі Таїров Олександр Якович
Заклад Польський театр у Києві, Національний академічний драматичний театр імені Якуба Коласа, Харківський академічний драматичний театр, Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського, Державний російський драматичний театр імені Володимира Короленка, Kirov regional drama theatred, I. A. Goncharov Drama Theatred і ХБІ
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР

Олекса́ндр Бронісла́вович Скибне́вський (26 березня (8 квітня) 1903(19030408), Москва — 20 квітня 1978, Харків) — радянський режисер і педагог, практик і теоретик театру. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1952). Заслужений діяч мистецтв Удмуртської АРСР (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Москві 1903 року. Його мати, Евеліна і батько Броніслав були з гродненських поляків, які переселились в Москву 1900 року.

1918—1921 був у продармії, 1921—1924 — працював на заводі «Серп і Молот», одночасно навчаючись в Державному інституті слова.

1925 — закінчив режисерське відділення Державних експериментальних театральних майстерень (рос. ГЭКТЕМАС).

1926—1928 — художній керівник Читинського театру.

1929—1930 — художній керівник Туркменського театру в Ашгабаді.

1931—1933 — художній керівник Польського театру в Києві.

3 липня 1933 року Скибневського заарештували і утримували в Київському Допрі разом з 23 представниками польської інтелігенції за сфабрикованою ДПУ УРСР справою ПОВ (Польської Організації Військової). 23 лютого 1934 року його звинуватили в контрреволюційній роботі серед поляків за дорученням ПОВ. Трійкою при Колегії ДПУ УРСР за ст. 54-2, 54-II був засуджений терміном на п'ять років. Згодом приговор змінили на висилку на 3 роки.

1940—1946 — художній керівник Державного російського драматичного театру ім. В. Короленка в Іжевську.

1946—1947 — головний режисер Кіровського театру.

1947—1949 — головний режисер Ульяновського театру.

1949—1958 — головний режисер Драматичного театру ім. Якуба Коласа, Вітебськ.[1]

1958—1963 — головний режисер Харківського російського драматичного театру ім. Пушкіна.

Від 1958 викладав режисуру у Харківському інституті мистецтв, завідував кафедрою режисури у Харківському інституті культури.

Автор численних праць з питань театру. Написав кілька п'єс і монографій.

Праці[ред. | ред. код]

  • Скибневський О. Драматург — театр — глядач // Прапор. — 1961. — № 6.
  • Скибневский А. Народный артист А. К. Ильинский. — Мінськ. — 1954.
  • «Не можна забути» (рос. Нельзя забыть) — романтична хроніка в 4 діях, 10 картинах

Постановки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]