Скицюк Іван Степанович
| Іва́н Степа́нович Скицю́к | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
12 серпня 1907 Чорний Острів | |||
| Смерть | 24 квітня 2004 (96 років) | |||
| Київ | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | Декоративно-ужиткове мистецтво | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | декоративний розпис | |||
| У шлюбі з | Тимченко Марфа Ксенофонтівна | |||
| Діти | Скицюк Олена Іванівна | |||
| Звання |
 | |||
|
| ||||
Іва́н Степа́нович Скицю́к (12 серпня 1907, Чорний Острів — 24 квітня 2004, Київ) — майстер декоративного розпису родом з Поділля, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 25 серпня 1907 року в селещі Чорний Острів на Поділлі. У 1938—1941 роках вчився у Київському училищі прикладного мистецтва (згодом Київський художньо-промисловий технікум).
Відомі твори[ред. | ред. код]
Декоративні пано:
- «Риби серед квітів» (1963)
- «Хрущі над вишнями гудуть» (1964)
- «Сичі в гаю перекликались» (1964)
Декоративні тарілки:
- «Калина» (1967)
- «Жарптиця» (1967)
- «Червоний птах» (1967)
Розписи у «Казці»[ред. | ред. код]
докладніше див.: Настінні розписи магазину іграшок «Казка»
у 1979 році разом з дружиною Марфою Тимченко і дочкою Оленою Скицюк розписав стіни магазину іграшок «Казка» у Києві. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У 2002 році магазин було викуплено концерном «Європродукт» (зараз RedHead Family Corporation, власник обох В. Б. Бурда) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedHead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які брали участь у створенні оригіналу[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нова сумна казка. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Інтерв'ю Марфи Тимченко. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ В магазине «Казка-Нова» будет отреставрирована уникальная настенная роспись. http://redhead.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017 року.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- Скицюк Іван Степанович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 788.
- Сайт-галерея родини Тимченко М. К., Скицюк І. С., Скицюк О. І. та Кулик О. В.
- Відео сюжети про родину Тимченко М. К., Скицюк І. С., Скицюк О. І. та Кулик О. В.
|
Це незавершена стаття про українського художника чи художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |