Складаний фотоапарат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Складаний фотоапарат «Люм'єр»

Склада́ний фотоапара́т — фотоапарат, у якого оправа об'єктива пов'язана з корпусом системою рухомих важелів і фокусувальним міхом[1][2]. Така конструкція, характерна для середнього і великого форматів, дозволяє зберігати компактність камери в складеному стані, попри великі розміри кадру і фокусну відстань об'єктива. У похідному стані фотоапарат складається і об'єктив разом з міхом забирається в корпус, який закривається відкидною нижньою основою. Для знімання основа відкидається вперед, утворюючи горизонтальну стінку, а об'єктивна дошка або стійка висуваються в робоче положення по напрямних[3].

Для більшості дорожніх камер характерна інша конструкція: в них складалася задня частина горизонтальної основи після переміщення негативної дошки вперед до упору. При цьому фокусування відбувалося переміщенням касетної частини, а не об'єктива, зберігаючи масштаб зображення сталим.

Різновидом складаного фотоапарата вважається клап-камера (нім. Klappkamera). У цьому типі фотоапаратів об'єктивна дошка висувається вперед системою металевих розпірок, які при складанні переміщуються перпендикулярно до оптичної осі[4]. Головною відмінністю клап-камер від всіх інших складаних фотоапаратів є спосіб фокусування об'єктива, яке здійснюється обертанням його черв'ячної оправи замість переміщення об'єктивної стійки або касетної частини[5][6]. Взаємне розташування цих двох частин у клап-камерах у розкладеному стані жорстко фіксується. Першу клап-камеру з дерев'яними пластинковими розпірками створено 1874 року. Надалі дерев'яні розпірки поступилися місцем металевим у формі ножиць, які вперше з'явилися 1886 року[7]. Ще одним поширеним типом були клап-камери зі складаними важелями і відкидною кришкою, що закривала об'єктив у складеному стані.

Складані фотоапарати, зокрема аматорські, домінували від кінця XIX століття до середини 1940-х років. Поширення короткофокусної оптики і розвиток малоформатної фотоапаратури жорсткої конструкції, призвело до витіснення складаної апаратури з ринку. Певну роль відіграла популярність двооб'єктивних дзеркальних фотоапаратів середнього формату. Головним недоліком складаних камер вважають нестабільність положення об'єктива через неминучі люфти у важелях механізму. Складний пристрій висування об'єктива здорожує камеру, яка вимагає часу для приведення в робочий стан. У 1970-х складану конструкцію типу клап-камери мали багато фотоапаратів одноступінного процесу через великий розмір кадрового вікна. Об'єктив особливо компактних 35-мм фотоапаратів також складався, наприклад, у німецькому «Minox-35» і його радянському аналогу «Київ-35». У СРСР клап-камери «Іскра» і «Москва» випускали аж до середини 1960-х років[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краткий фотографический справочник, 1952, с. 81.
  2. Общий курс фотографии, 1987, с. 43.
  3. Микулин, 1961, с. 41.
  4. Фотомагазин, 2000, с. 21.
  5. Карманный справочник по фотографии, 1928, с. 73.
  6. Складные камеры (рос.). История фотографии. 8 серпня 2012. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015. 
  7. Фотомагазин, 2000, с. 22.
  8. Г. Абрамов. «Искра», 1960-1963; «Искра-2», 1961-1964,. Среднеформатные камеры (рос.). Этапы отечественного фотоаппаратостроения. Процитовано 22 листопада 2015. 

Література[ред. | ред. код]

  • В. П. Микулин. Урок 2. Фотографическое оснащение // 25 уроков фотографии / Н. Н. Жердецкая. — 11-е изд. — М. : «Искусство», 1961. — С. 34—65. — 1300000 прим.
  • В. В. Пуськов. Краткий фотографический справочник / И. Кацев. — М. : Госкиноиздат, 1952. — 423 с. — 50000 прим.
  • Елена Фесенко. Эволюция фотокамеры, или удивительные превращения камеры-обскуры // «Фотомагазин» : журнал. — 2000. — № 3 (2 октября). — С. 21—25. — ISSN 1029-609-3.
  • Э. Фогель. Карманный справочник по фотографии / Ю. К. Лауберт. — 11-е изд. — М. — Л. : Государственное издательство, 1928. — 325 с. — 6000 прим.
  • Фомин А. В. § 5. Основные узлы и механизмы фотоаппаратов // Общий курс фотографии / Т. П. Булдакова. — 3-е. — М. : «Легпромбытиздат», 1987. — С. 25—43. — 50000 прим.