Склерометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Склерометр (skleros - твердий і metron - міра) — назва різних приладів для вимірювання твердості (металів, мінералів і ін.) або жорсткості (рентгенівських променів)

Склерометр був створений в 1896 році Тернером, першим професором металургії у Великобританії. Для вимірювання використовувався алмаз, що переміщається вперед-назад по рівній поверхні вимірюваного матеріалу. Твердість визначалася за вагою вантажу (в грамах) на алмазі, необхідного для створення подряпини на матеріалі. Подряпиною в даному випадку вважалася видима неозброєним оком темна лінія на яскравій поверхні.

Такий метод вимірювання широко використовувався в мінералогії для визначення твердості мінералів. Для металів та інших речовин використовуються інші методи: метод Роквелла, метод Віккерса та ін

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]