Скловата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скловата для теплоізоляції
Монтаж теплоізоляції із скловати

Склова́та або скляна́ ва́та (англ. glass wool) — волокнистий мінеральний теплоізоляційний матеріал, різновид мінеральної вати, вироблений з безладно сплутаних скляних волокон.

Технологія отримання[ред.ред. код]

Виробництво скловати

Для отримання скляного волокна використовують ту ж сировину, що й для виробництва звичайного скла або відходи скляної промисловості.

Вихідною сировиною для виробництва скловати є пісок, сода, доломіт, вапняк, бура. Сучасні виробництва використовують до 80% склобою.

В бункер засипаються основні компоненти. Далі настає етап плавлення маси. Дозатори завантажують плавильну піч у строгій відповідності до рецептури, щоб при досягненні температури у 1400 °C, суміш мала задані механічні властивості для отримання якнайтонших ниток. Нитки отримуються при роздуванні струминою водяної пари або нагрітого стиснутого газу розплавленої скляної маси, що вилітає з центрифуги.

Процес утворення волокон супроводжується обробленням полімерними аерозолями. Як в'яжуче використовуються водні розчини фенол-альдегідного полімера, модифікованого сечовиною. Просочена аерозолем нитка потрапляє на вальці. На конвеєрі вона проходить декілька етапів вирівнювання. Формується однорідний склополімерний «килим». Далі настає етап полімеризації при температурі 250 °C. Висока температура — каталізатор для утворення полімерних зв'язків. Попутно в температурній камері випаровується залишок вологи, отриманої разом з аерозолем. Після полімеризації волокна вати стають твердими й набувають бурштиново-жовтого відтінку.

Наступний етап — охолодження, де температура скловати доводиться до температури навколишнього середовища, після чого проводиться розкроювання. Поздовжні фрези й поперечні пили кроять стрічку на мати та рулони.

Пресування готової продукції дозволяє суттєво економити простір при транспортуванні й зберіганні. За європейськими нормами передбачається шестикратне стиснення. Пружних властивостей скловати достатньо для повного відновлення початкових розмірів.

Властивості[ред.ред. код]

Об'ємна маса скловати до 130 кг/м³. Діаметр волокон становить 5—12 мкм а довжина — від 15 до 50 мм. Коефіцієнт теплопровідності (при температурі 25 ± 5°С) 0,35 Вт/(м·К). Хімічна стійкість скловати більша, ніж інших різновидів мінеральної вати. Температуростійкість скляної вати — 450 °C.

Вироби зі скляної вати у порівнянні з іншими видами мінеральної вати мають підвищену пружність і міцність. Скляна вата практично не містить неволокнистих включень і має високу вібростійкість.

Вплив на людину[ред.ред. код]

Недоліком скловати є підвищена ламкість волокон, гострі й тонкі уламки яких легко проникають в одяг (з якого їх важко видалити) і далі в шкіру, викликаючи свербіж. Вдихання повітря з уламками волокон скловати може викликати тривале подразнення легень, оскільки вони виходять з легенів дуже повільно. Небезпечним є також потрапляння волокон скловати в очі.

Для профілактики цих явищ робота зі скловатою повинна проводитися в щільному спецодязі, який не залишає відкритих ділянок тіла, брезентових рукавицях, захисних окулярах і респіраторі.

Типи виробів[ред.ред. код]

Номенклатура теплоізоляційних виробів з використанням скляної вати включає в себе: м'які мати і плити, напівтверді і жорсткі плити на синтетичному в'яжучому, що дозволяють витримувати значні навантаження. Жорсткі плити, облицьовані скловойлоком, є добрим вітрозахистом. По довгих сторонах плит можливим є з'єднання в шпунт і гребінь, що забезпечує надійне кріплення й відсутність зазорів.

М'які скловолокнисті матеріали, зазвичай, пресуються в рулони. Завдяки високій пружності, вони випрямляються і відновлюють первинний об'єм практично відразу після відкриття упаковки.

Можливий випуск виробів з наклеюванням додаткових шарів (каширування) фольги як пароізоляції або склополотно як вітрозахисту (шар, що перешкоджає міграції волокон).

Застосування[ред.ред. код]

Скловата застосовується для теплоізоляції будівельних конструкцій будь-якої форми та конфігурації та трубопроводів, облицювання нерівних поверхонь. Області застосування практично такі ж, як для виробів з мінеральної вати. Також, широко застосовується в авіації як теплоізоляційний матеріал для трубопроводів, вузлів, що мають високу температуру, для теплозвукоізоляції кабін тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ Б В. 2.7-56-96 (ГОСТ 10499-95) Вироби теплоізоляційні зі скляного штапельного волокна. Технічні умови.
  • ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель.
  • Кривенко П. В., Барановський В. Б., Безсмертний М. П. та ін. Будівельні матеріали: підручник /за ред. П. В. Кривенка. — К.: Вища школа, 1993. — 389 с.

Посилання[ред.ред. код]