Сколоздра Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Сколоздра
УПА погон 08 - Поручник.svg Поручник
Загальна інформація
Народження 13 листопада 1919(1919-11-13)
с. Верин, Миколаївський район, Львівська область
Смерть 3 листопада 1987(1987-11-03) (67 років)
м. Майямі, Flag of the United States.svg США
Псевдонім «Грабенко»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
OUN-B-01.svg ОУН
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
вересень 1945 — 1946
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 15.10.1949 Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 05.09.1946

Василь Сколоздра (Псевдо: «Грабенко», «Василь Ніновський») (нар. 13 листопада 1919, с. Верин, Миколаївський район, Львівська область — пом. 3 листопада 1987, м. Майямі, США) — український військовик, командир тактичного відтинку УПА ТВ-14 «Асфальт», особистий охоронець Степана Бандери.

Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.


Життєпис[ред.ред. код]

Народився 13 листопада 1919 року в селі Верин (тепер Миколаївський район Львівська область).

Член ОУН з 1930-х років. Після окупації Західної України Радянським Союзом на території Польщі.

З 1944 командир сотні УПА на Волині. З вересня 1945 до 1946 командир ТВ-14 «Асфальт». 22 січня 1946 року отримав звання поручник.

Влітку 1948 року разом із групою старшин УПА перейшов до ФРН.

Водій і охоронець Степана Бандери[ред.ред. код]

Проживав у Мюнхені та виконував функцію особистого водія та охоронця лідера ОУНР Степана Бандери.

Восени 1959 року потрапив разом із провідником у аварію, сильно постраждав, однак врятував Степана Бандеру. Перебуваючи у лікарні довідався про вбивство лідера ОУНР 15 жовтня 1959 року.

Згодом переїхав до США, помер 3 листопада 1987 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений 5 вересня 1946 року Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги, а 15 жовтня 1949 Срібним Хрестом Бойової Заслуги I класу.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]