Скопенко Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скопенко Віктор Васильович
SkopenkoVV.jpg
Народився 12 грудня 1935(1935-12-12)
Новгородка
Помер 5 липня 2010(2010-07-05) (74 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів Хімія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор наук
Відомий завдяки: Ректор Київського університету
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів
Заслужений діяч науки і техніки України
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України
Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки

Ві́ктор Васи́льович Скопе́нко (*12 грудня 1935, Новгородка — 5 липня 2010, Київ) — український науковець та педагог, багаторічний ректор Київського університету. Доктор хімічних наук (1970), професор (1972), академік НАНУ, академік АПНУ (Відділення педагогіки та психології вищої школи, 1992), професор кафедри неорганічної хімії; член Президії НАНУ (з 1998); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 1997). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ у 1986 — 1991 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 18 грудня 1935 (м.Новгородка, Кіровоградська область); українець; батько Василь Федорович (19121945); мати Галина Митрофанівна (19141991); дружина Валентина Микитівна (1937) — хімік, пенсіонер; син В'ячеслав (1966) — фахівець з міжнародного права; дочка Олена (1960) — біохімік, доцент.

Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, хімічний факультет (1958); аспірант там же; докторська дисертація «Селеноціанати металів та їх властивості». Член КПРС з 1962 року.

З 1962 — асистент, старший викладач, доцент, професор, з 1977 — завідувач кафедри неорганічної хімії. У 19751985 рр. — проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 19852008 рр. — ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 11 квітня 2008 року Указом Президента України Віктора Ющенка скасовано наказ про призначення Скопенка ректором КНУ. 5 травня Президент змінив формулювання — ректора було звільнено з посади у зв'язку з виходом на пенсію.

У 19982003 — Голова ВАК України. Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (19972001). Почесний доктор Московського університету, Ростовського університету (Росія), Яґелонського університету (Польща), Братиславського університету (Словаччина), Цзінського університету (КНР), Чернівецького університету. Академік Міжнародної академії Платона. Був членом комісії з питань реформування вищої освіти в Україні (з 1995).

Обраний народним депутатом України 4-го скликання з квітня 2002 від блоку «За єдину Україну!», № 5 в списку. На час виборів: ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, безпартійний. Зняв кандидатуру.

Державний службовець 1-го рангу (1998).

Автор та співавтор 360 наукових робіт, зокрема 15 монографій і підручників, 30 винаходів, 50 авторських свідоцтв.

Володів німецькою мовою. Захоплення: голуби, риболовля.

Могила Віктора Скопенка

Помер 5 липня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред.ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Ордени Трудового Червоного Прапора, Дружби народів. Почесна грамота Президії ВР УРСР. Почесна відзнака Президента України (Орден «За заслуги» III ст.) (1995), Орден «За заслуги» II ст. (1998), I ст. (2000), орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2004). Герой України (з врученням ордена Держави, 14 вересня 1999), Орден святого рівноапостольного князя Володимира (1998), Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України. Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (1990, 1995), премії імені Л. В. Писаржевського НАНУ (1989). Почесний громадянин міста Києва.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]