Скопоне, наукова картярська гра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cкопоне, наукова картярська гра M:
італ. Lo scopone scientifico
Lo scopone scientifico (tavolo da gioco).png
Кадр з фільму
Жанр драматична кінокомедія
Режисер Луїджі Коменчіні
Продюсер Діно Де Лаурентіс
Сценарист Родольфо Сонего
У головних
ролях
Альберто Сорді
Сільвана Мангано
Бетті Девіс
Доменіко Модуньйо
Оператор Джузеппе Рудзоліні
Композитор П'єро Піччоні
Кінокомпанія Dino De Laurentiis Cinematografica
Produzione Cinematografiche Inter.Ma.Co., C.I.C.
Тривалість 115 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Рік 1972
IMDb ID 0069235
Скопоне, наукова картярська гра у Вікісховищі?

«Скопоне, наукова картярська гра» (італ. Lo scopone scientifico, фр. L'Argent de la vieille, англ. The Scientific Cardplayer) — італійська драматична кінокомедія 1972 року режисера Луїджі Коменчіні знята за сценарієм Родольфо Сонего. Фільм був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до вісімдесятих років.[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Щороку стара мільярдерка (Бетті Девіс) прилітає зі США до своєї розкішної вілли на околиці Рима, звідки відкривається чудовий краєвид на собор Святого Петра, і поруч з якою знаходяться бідні халупи, де різноманітний люд виживає з дня на день. Стара американка подорожує по світу зі своїм секретарем і колишнім коханцем Джорджем (Джозеф Коттен), з яким її єднають старі добрі часи, і якого тепер вона використовує як компаньйона, щоб грати в карти у різних місцях по всьому світу. У Римі, стара американка щороку запрошує до своєї вілли на картярську гру «скопоне» (scopone) лахмітника Пеппіно (Альберто Сорді) та його дружину Антонію (Сільвана Мангано), які мріють розбагатіти, вигравши у старої мільярдерки хоч кілька мільйонів. Чи вдасться їм перемогти багату американку? …

«Картярський шахрай з бубновим тузом».
Жорж де Латур. Лувр, Париж

Ролі виконують[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]