Скоробагатий Олексій Феодосійович

Скоробагатий Олексій Феодосійович
Народився	27 жовтня 1871(1871-10-27) Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	15 лютого 1945(1945-02-15) (73 роки) Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльність	педагог
Alma mater	Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університет

Скоробагатий Олексій Феодосійович (27 жовтня 1871(18711027) — 15 лютого 1945) — відомий діяч охорони природи в Україні.

Біографія

O.Ф. Скоробагатий народився 27 жовтня 1871 р. в сім'ї агронома в Білорусі, в Вітебському окрузі. Закінчив реальну школу в Смоленську, в 1894 р. з відзнакою — Лісовий інститут e Петербурзі. З 1896 по 1924 рр. — працював на різних постах (ревізор, завідувач Південно-Березького лісництва, працівник Кримського лісового управління).

Одним з перших став займатися залісенням Кримської яйли, для чого ще в 1908 р. був направлений до Австрії з метою вивчення досвіду залісення австрійського карсту. Наприкінці грудня 1913 р. бере активну участь у першій в Російській імперії виставці з охорони природи, організованій приват-доцентом В. І. Талієвим в Харкові. У 1924 р. стає науковим співробітником Нікітського ботсаду.

З 1925 р. переїжджає до Харкова, де працює в Бюро дослідної справи Всеукраїнського центрального управління лісів НКЗ УРСР. У 1927 р. стає аспірантом кафедри сільськогосподарської ботаніки при Укрнауки у відомого діяча охорони природи професора О. А. Янати. На його заяві про вступ до аспірантури академік Соколовський написав: «Т. Скоробагатий — цікавий працівник, якого слід взяти в колектив кафедри».

Публікується в журналі «Український лісовод», стає членом бюро Українського комітету охорони пам'яток природи, Всеросійського товариства охорони природи, бере участь у вересні 1929 р. у I Всеросійському з'їзді з охорони природи, організовує в Україні «Тиждень лісу».

Як лісник багато зробив для організації вУкраїні лісових заповідників.

У своїй чудовій книзі «По нехоженному Крыму» професор Іван Іванович Пузанов писав про організацію Кримського заповідника в перші післяреволюційні роки: "Під тиском громадськості кримський крайовий уряд заснував комісію по заповіднику, якій доручалося узгодити питання з керівниками Лісового відомства Криму. Чи треба говорити, що ставлення багатьох з них до заповідника було діаметрально протилежним! Захисників і друзів лісу серед діячів Управління лісами Криму було дуже мало. Щасливим винятком були лісівник Углицький і висококультурний ялтинський лісничий О. Ф. Скоробагатий.

О. Ф. Скоробагатий є також одним з організаторів Установчого з'їзду Таврійського союзу лісівників та лісових техніків (Сімферополь, 1-2 травня 1917 р.), де практично вперше було вирішено вважати «необхідним порушити питання про створення в лісах гірського Криму, на місці колишнього царського полювання, національного заповідника для охорони ботаніко-зоологічного пам'ятника природи».

О. Ф. Скоробогатий був у числі організаторів не тільки Кримського заповідника. Він один з перших, ще в 1925 р., підняв питання про створення заповідника Мис Мартьян, що відбулося лише в 1973 р.

На початку 1934 р. його, разом з О. А. Янатою і В. В. Станчинським, було виведено зі складу Українського комітету охорони пам'яток природи. О. А. Яната і В. В. Станчинський на цей час вже були репресовані. О. Ф. Скоробагатий можливо теж був заарештований.

В архіві Служби безпеки України зберігається справа № 68461 на лісівників — працівників ВУПЛа — Б. С. Шустова, В. Я. Гурського, А. Г. Марченка та ін., заарештованих в 1929 р. В обвинувальному висновку сказано: «По лінії дослідницької справи до цього угруповання примикав Скоробагатов, через якого Колесніков здійснював керівництво дослідницькими установами ВУПЛа».

(…) «Групою притягнутий у ВУПЛ Скоробагатов, призначений помічником до професора Висоцького по Лісодослідницькому бюро, колишній кримський казенний лісничий, наближений до царського двору, мав чин камер-юнкера — монархіст».

Можливо арешт вченого був короткочасним, бо в 1935 р. виходить книга О. Ф. Скоробагатова і Б. С. Гофмана «Зеленое строительство города». У 1936—1937 рр. вчений бере участь у діяльності Кримської комісії ВООП.

Наприкінці 1930-х Скоробагатий викладав в УкрНДІРХА.

Залишився в Харкові під час фашистської окупації, працював у створеному німцями Лісовому інституті.

На початку зими 1945 р., невдало сідаючи на харківський трамвай, отримав травму і 15 лютого 1945 р. помер.

Публікації

• Скоробогатый А. Ф. Облесение яйлы, как сельскохозяйственная задача в Крыму // Лесн. журн., 1909.
• Скоробогатый А. Ф. Первый опыт лесоразведения на крымской яйле // Вестник русской флоры. — 1916. — Т. II, в. 4.
• Скоробогатий О. До лісового тижня // Укр. лісовод. — 1928. — № 7. — С. 4—6.
• Скоробогатий О. З'їзд діячів у справі охорони природи // Укр. лісовод. — 1929. — № 14. — С. 66-69.
• Скоробогатый А. Материалы к строительству зеленых насаждений в городах. — Харьков, 1934.
• Гофман Б. С., Скоробогатый А. Ф. Зеленое строительство города — К.-Х., 1935.

Література

• Адресная книга ботаников СССР. — Л., Изд. Гос. бот. об-ва, 1929. — С. 96.
• Архів СБ України, спр. № 68461, т. 3.
• Выставка охраны природы // Бюлл. ХОЛП. — 1914. — № 1. — С. 33-34.
• Доброчаєва Д. М., Рибалко О. Л. Олександр Алоїзович Яната — талановитий вчений i організатор ботанічної науки // Укр. бот. журн. — 1989. — Т. 46, вип. 1. — С. 97-101.
• Лукс Ю. А., Лукс К. А. К истории создания заповедника «Мыс Мартьян» // Тр. гос. Никитского бот. сада. — 1976. — Т. LXX. — С. 18-25.
• Пузанов И. И. По нехоженому Крыму. — М.: Госиздат, 1960. — 284 с.
• Труды 1-го Всероссийского съезда по охране природы. — М.: ВООП, 1930. — 202 с.

Джерела

• ЦДАВО України, ф. 166, оп. 12, спр. 7081, лл. 1-8.
• ЦДА Росії, ф. 404, оп. 1, спр. 37, л. 1.
• ЦДА Криму, ф-р 1694, оп. 1, спр. 12, л. 5.