Скоропад Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Павло Скоропад
Особові дані
Повне ім'я Павло Васильович
Скоропад
Народження 21 липня 1979(1979-07-21) (39 років)
Зріст 179 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
19??—1995 Україна «Чорноморець» (Од)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995—1998 Україна «Чорноморець» (Од) 25 (3)
1995  Україна «Чорноморець-2» (Од) 17 (0)
1995—1996  Україна «Динамо-Флеш» (Од) 31 (0)
1998—1999 Україна «Нива» (В) 15 (1)
1999—2000 Україна ЦСКА (К) 16 (1)
1999—2000  Україна ЦСКА-2 (К) 10 (0)
2001 Україна «Ворскла» (П) 1 (0)
2001  Україна «Ворскла-2» 4 (0)
2001—2003 Україна «Кривбас» 45 (1)
2003 Україна «Металург» (З) 6 (0)
2004—2007 Україна «Чорноморець» (Од) 30 (0)
2004  Україна «Чорноморець-2» (Од) 1 (0)
2007 Україна «Волинь» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
Україна Україна

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Павло Васильович Скоропад (нар. 21 липня 1979) — український футболіст, виступав на позиції захисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). Дорослу футбольну кар'єру розпочав у другій половині сезону 1994/95 років у «Чорномореці-2». Дебютував за другу команду одеситів 1 квітня 1995 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 23-о туру Вищої ліги проти шахтарської «Медіти». Павло вийшов на поле на 25-й хвилині й відіграв увесь матч[1]. За підсумками сезону відіграв 17 матчів у Другій лізі України. Наступний сезон розпочав у складі іншої одеської команди, «Динамо-Флеш». Дебютував за одеських динамівців 13 серпня 1995 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 3-го туру групи А проти комарнського «Газовика»[2]. У футболці «Динамо-Флеш» зіграв 31 матч у другій лізі та 1 поєдинок у кубку України. Наступний сезон розпочав в аматорському клубі «Динамо-Зміна» (Южний). Під час зимової перерви повернувся до одеського «Чорноморця». Дебютував за першу команду одеситів 11 ервня 1996 року в програному (2:3) виїзному поєдинку 27-о туру вищої ліги проти дніпропетровського «Дніпра». Скоропад вийшов на поле на 65-й хвилині, замінивши Сергія Леженцева[3]. Дебютним голом у футболці одеситів відзначився 16 червня 2016 року на 16-й хвилині переможного (1:0) виїзного поєдинку 30-о туру вищої ліги проти вінницької «Ниви». Павло вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Проте вже незабаром почалися проблеми з травмами. Спочатку розтягнув задню, а потім й передню м'язову поверхні стегна[5]. Через це пропустив майже рік тренувань[6]. Наступний сезон також відіграв у «Чорноморці», де, оговтавшись від травми, став основним футболістом. В цей же час тодішній тренер одеситів Леонід Буряк назвав Скоропада одним з найперспективніших гравців України[5]. У сезоні 1997/98 років став стабільним гравцем основного складу, але команда виступила провально й зайняла 15-е місце в чемпіонаті України, тому змушена була наступного сезону стартувати вже в першій лізі. У складі «Чорноморця» зіграв 25 матчів та відзначився 3-ма голами у Вищій лізі, ще 6 матчів (2 голи) провів у кубку України. Проте Скоропад вирішив залишити Одесу.

«Вінниця» та ЦСКА[ред. | ред. код]

По завершення сезону 1997/98 років Павло мав декілька варіантів продовження своєї кар'єри. Зокрема, ним активно цікавився тодішній головний тренер волгоградського «Ротора» Віктор Прокопенко[5]. Проте зрештою опинився в першоліговому ФК «Вінниця». Дебютував за вінничан 5 квітня 1999 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 21-о туру проти кеменчуцького «Кременя». Павло вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 60-й хвилині отримав жовту картку[7]. Єдиним голом у футболці вінницького колектива відзначився 20 травня 1999 року на 32-й хвилині переможного (1:0) домашнього поєдинку 32-о туру проти донецького «Шахтаря-2». Скоропад вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. У складі ФК «Вінниці» зіграв 15 матчів та відзначився 1 голом. По завершенні сезону залишив розташування вінницького клубу.

До початку сезону 1999/00 років намагався повернутися до Одеси, але тодішній агент футболіста, Григорій Бібергал, не зміг домовитися з керівництвом «моряків»[6]. Тому вирішив спробувати свої сили у вищоліговому столичному ЦСКА. Дебютував у складі київських армійців 1 серпня 1999 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 5-о туру проти кіровоградської «Зірки». Павло вийшов на поле на 85-й хвилині, замінивши Олексій Олійник[9]. Єдиним голом у футболці «армійців» відзначився 20 жовтня 1999 року на 90-й хвилині програного (0:1) домашнього поєдинку 7-о туру вищої ліги проти дніпропетровського «Дніпра». Скоропад вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[10]. Провів у київському клубі 1,5 сезони. За цей час у чемпіонаті України зіграв 16 матчів (1 гол), ще 2 поєдинки провів у кубку України. Окрім цього зіграв 10 матчів у першоліговому ЦСКА-2.

«Ворскла», «Кривбас» та «Металург»[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 2000/01 років перейшов до полтавської «Ворскли». Дебютував у футболці полтаван 11 березня 2001 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 14-о туру вищої ліги проти донецького «Шахтаря». Скоропад вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Віктора Доценка[11]. Цей поєдинок виявився єдиним для Павла в складі першої команди «Ворскли». Ще 4 поєдинки провів за «Ворсклу-2» у другій лізі.

По завершенні сезону 2000/01 років приєднався до криворізького «Кривбас». Дебютував у складі криворізького клубу 12 серпня 2001 року в програному (1:3) виїзному поєдинку 6-о туру вищої ліги проти донецького «Металурга». Скоропад вийшов на поле на 72-й хвилині, замінивши Сергія Ключика[12]. Єдиним голом у футболці криворожан відзначився 27 липня 2002 року на 42-й хвилині програного (2:4) виїзного поєдинку 5-о туру вищої ліги проти сімферопольської «Таврії». Скоропад вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[13]. У футболці «Кривбаса» в чемпіонатах України зіграв 45 матів (1 гол), ще 5 матчів провів у кубку України. На початку січня 2001 року покинув розташування запорізької команди[14]

Першу частину сезону 2003/04 років провів у запорізькому «Металурзі». Дебютував у складі запорізького клубу 12 липня 2003 року в програному (0:3) домашньому поєдинку 1-о туру вищої ліги проти донецького «Шахтаря». Павло вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[15]. У футболці «козаків» зіграв 6 матчів у чемпіонаті України.

Повернення до Одеси та завершення ігрової кар'єри[ред. | ред. код]

У березні 2004 року повернувся до Одеси, де підписав контракт з «Чорноморцем»[16]. Проте решту сезону провів у «Чорноморці-2», в якому зіграв 1 матч. А вже в сезоні 2004/05 років вже почав залучатися й до поєдинків першої команди. Дебютував у футболці одеситів 28 листопада 2004 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 14-о туру Вищої ліги проти київської «Оболоні». Скоропад вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[17]. Єдиним голом у складі 20 вересня 2006 року на 53-й хвилині програного (2:4) виїзного поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти бориспільського «Борисфена». Павло вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Сергія Осіпова[18]. Загалом у складі одеситів зіграв 30 матчів у чемпіонаті України та 1 матч (1 гол) у кубку України, окрім цього відіграв 29 матчів (1 гол) у першості дублерів.

На початку січня 2007 року побував на перегляді в «Кривбасі»[19], але до підписання контракту справа так і не дійшла. А вже незабаром підписав контракт з першоліговою луцькою «Волиню». Дебютував у складі волинян 29 липня 2007 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 3-о туру проти «Миколаєва». Скоропад вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[20]. У футболці «Волині» зіграв 6 матчів. Під час зимової перерви сезону 2007/08 років вирішив завершити футбольну кар'єру.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. З 2009 року працює тренером у ДЮСШ-11 «Чорноморець» (Одеса), тренує дітей віком 4 — 8 років[21].

Освіта[ред. | ред. код]

Випускник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Медіта» (Шахтарськ) - «Чорноморець-2» (Одеса)
  2. «Динамо-Флеш» (Одеса) - «Газовик» (Комарно)
  3. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Чорноморець» (Одеса)
  4. «Нива» (Вінниця) - «Чорноморець» (Одеса)
  5. а б в Павло Скоропад: "Хочу стати твердим гравцем основи"
  6. а б Павло Скоропад: "Одеса — моє улюблене місто, але Київ теж нічого ...".
  7. «Кремінь» (Кременчук) - «Вінниця» (Вінниця)
  8. «Вінниця» (Вінниця) - «Шахтар-2» (Донецьк)
  9. ЦСКА (Київ) - «Зірка» (Кіровоград)
  10. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - ЦСКА (Київ)
  11. «Шахтар» (Донецьк) - «Ворскла» (Полтава)
  12. «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Металург» (Донецьк)
  13. «Таврія» (Сімферополь) - «Кривбас» (Кривий Ріг)
  14. Скаченко, Мусолітін і Пестряков покинули запорізький "Металург"
  15. «Металург» (Запоріжжя) - «Шахтар» (Донецьк)
  16. Смалько та Скоропад - в одеському «Чорноморці»
  17. «Чорноморець» (Одеса) - «Оболонь» (Київ)
  18. «Борисфен» (Бориспіль) - «Чорноморець» (Одеса)
  19. Таран збирає одеситів
  20. «Волинь» (Луцьк) - «Миколаїв» (Миколаїв)
  21. а б Профіль тренера на сайті 11footballschool.com

Посилання[ред. | ред. код]