Абревіатура
Абревіатура (лат. abbrevio — скорочую) — складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації — утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові.
Абревіатури називають також акронімами (від дав.-гр. ἄκρος — «найвищий, крайній» та ὁ ὤνυμος та τό ὄνομα, ὄνυμα а ще οὔνομα, — «ім'я»). Щодо застосування терміна «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.
Окрім утворення із власне українських слів, абревіатури активно поповнюються запозиченнями (алгол, кобол). Багато з них є термінами: байт, варикап, вариконд.
У Сучасному російсько-українському словнику 2008 року М. Г. Зубкова пропонують такі варіанти (порядок слів збережено): «скорочення, буквоскорот, буквоскорочення, складноскорочене слово, складноскорочена назва, абревіатура».[1]
Складноскорочені слова можуть утворюватися наступним чином:
- складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідувач магазину
- складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра
- складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України, КЕБУ — Команда електронних бібліотек України
- складанням початкових звуків твірних слів: рацс — реєстрація актів цивільного стану
- складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий — прізвище конструктора)
Компоненти абревіатур визначають їхні види. Літерні (ініціальні) абревіатури складаються з початкових літер (ООН, США, HAH), звукові — з початкових звуків (виш, рацс), складові — з початкових складів кожного слова словосполучення (колгосп). Існують мішані абревіатури, в яких поєднані початкова частина першого слова і ціле друге (морфлот), початок першого слова та кінець останнього (мопед — від [мо(тоцикл + велоси)пед]).
Загалом, розрізняють такі типи абревіатур[2]:
- буквено-звукова — абревіатура ініціального типу, в якій поєднуються буквена та звукова вимова (наприклад: ІНДЗ — ін-де-зе — індивідуальне науково-дослідне завдання; ЦСКА — це-ес-ка — Центральний спортивний клуб армії);
- звукова — абревіатура, що складається з початкових звуків (ЛАЗ — Львівський автобусний завод, НАН — Національна академія наук);
- ініціальна — абревіатура, що складається з початкових літер слів, які виступають твірною базою для певного похідного (наприклад: УПА — Українська повстанська армія, СБУ — Служба безпеки України);
- ініціальна буквена — ;
- ініціальна звукова — ;
- ініціально-цифрова — ;
- комбінована — ;
- літерна — ;
- мішана (змішана) — ;
- складова — ;
- словоформна — поєднання частини слова з відмінковою словоформою (Наприклад: завкафедри, коомроти, завскладу);
- телескопічна — абревіатура, утворена шляхом поєднання початкової і кінцевої частин твірного слова (Наприклад: мерон — малоеластичний капрон);
- уламкова — поєднання в абревіатурі асемантичних частин слова (Наприклад: педфак, медсанбат, студком, мехамат);
- усічено-словесна — абревіатура, утворена шляхом поєднання частини слова з повноцінним словом (Наприклад: запчастини, продтовари, Казахфільм)
Цей розділ потребує доповнення. |
Абревіатури бувають подільними і неподільними. У перших чітко виділяють усі частини, які можуть сполучатися з іншими словами чи аброморфемами. До таких в українській мові належать, наприклад, слова з елементами вет-, військ-, мат-, мед-, політ- у першій позиції (ветдопомога, ветлікар, ветпункт, ветсанітар, ветфельдшер) чи -кор, -ком, -орг — у другій (власкор, спецкор, юнкор). До морфемно неподільних належать буквені та звукові абревіатури.
Поділ абревіатур на складові частини якісно інший, ніж у нескорочених одиниць. В їхній будові виділяють своєрідні аброморфеми, межі яких не збігаються зі звичними співвідносними з ними за значенням і частково співвідносними за формою морфемами (-ком-: виконком, міськвиконком і комітет).
Подібно до інших морфем аброморфеми наділені значенням, вони повторюються у багатьох словах і в сполученні з різними основами (медкомісія, медобслуговування, медперсонал, медпрацівник), отже, використовуються як активний словотворчий формант.
Абревіатури здебільшого належать до іменників і об'єднуються у великі тематичні групи назв:
- країн (КНР — Китайська Народна Республіка),
- партій (УНП — Українська народна партія),
- міжнародних організацій (ООН — Організація Об'єднаних Націй, РЄ — Рада Європи),
- центральних органів виконачої влади (СБУ — Служба безпеки України),
- машин і приладів (ЕОМ — електронно-обчислювальна машина, врубмашина, земснаряд).
- медицини (УЗД — ультразвукове дослідження)
Вони стають твірними для багатьох похідних слів, серед яких переважають іменники — назви осіб (виконкомівець, метробудівець, фізкультурник) і відносні прикметники (домобудівний, харчо-блоковий, профкомівський).
Абревіатура — скорочення і спрощення нотного запису. Абревіатуру використовують для позначення: повторення частини п'єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, перенесення звуків на октаву вгору або вниз, інструментів у партитурі, термінів. До абревіатури відносять також мелізми[3].
- Акронім
- Дитлоїд
- Скорочення в електроніці
- Список скорочень, що вживаються в інформаційних технологіях
- Категорія:Списки скорочень (2 К, 43 С)
- Шаблон:Акроніми української мови
- ↑ Сучасний російсько-український словник: 160 000 слів/ Уклад. М. Г. Зубков. — Х.: ВД «ШКОЛА», 2008. — С. 17. — ISBN 978-966-8182-85-3.
- ↑ Український словотвір у термінах. Словник-довідник. Вакарлюк Л. О., Панцьо С. Є. Тернопіль, 2007. — С.17-20
- ↑ Юцевич, Юрій (2003). Музика. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 5. ISBN 966-7924-10-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
- Словник музичних термінів (С.?)
- Я. Ф. Клименко. Абревіатура // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. (С.?)
- Абревіатури // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 12. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Абревіатура // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 6.
- Абревіатура // Українська література 2024
- Абревіатура у мовознавстві [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] | Абревіатура у музиці [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Абревіатура [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Словник скорочень української мови [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.].
- Словник скорочень української мови
- ДСТУ 3585:2013 Бібліографічний опис скорочення слів і словосполучень українською мовою
- Acronym Finder — англомовні акроніми [Архівовано 25 жовтня 2005 у wayback.archive-it.org]. (англ.)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (червень 2022) |