Скочков Ігор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скочков Ігор Іванович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 17 травня 1977(1977-05-17)
Благівка, Луганська область
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (37 років)
Луганськ (аеропорт), Україна
(загинув у збитому терористами літаку)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater ХІВПС
Військова служба
Роки служби 1995—2009, 2011—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ Військово-транспортна авіація
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

І́гор Іва́нович Скочко́в (нар. 17 травня 1977(19770517), с. Благівка, Свердловський район, Луганська область, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, пілот 3-го класу, гвардії капітан Повітряних Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Батько Олександра Скочкова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Скочков народився на Луганщині, в селі Благівка (на той час Свердловського району, нині — Ровеньківська міська рада). 1994 року закінчив загальноосвітню школу.

1998 року закінчив Харківський інститут військово-повітряних сил.

По закінченні інституту, з грудня 1998 року служив в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь на посаді штурмана корабля, штурмана загону авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіабригади. У жовтні 2009 року звільнився в запас, у жовтні 2011 повернувся в бригаду на посаду штурмана авіаційного загону авіаційної ескадрильї.

З 14 грудня 2012 — штурман авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Пілот 3-го класу.

З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, штурман літака Іл-76МД.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту — загинули[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».

Полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].

Залишилися батьки, брат і сестра, вдома у Мелітополі — дружина та двоє дітей: син 2000 р.н. і донька 2012 р.н.

Син, Скочков Олександр Ігорович, загинув 25 вересня 2020 року в авіакатастрофі Ан-26 поблизу міста Чугуїв.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[8][9].

Див. також[ред. | ред. код]

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 31 липня 2017.
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  5. В авіакатастрофі Ан-26 під Харковом загинув син пілота збитого росіянами під Луганськом Іл-76. Рубрика. 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  6. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Світлина на сторінці СПИСОК жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Більмацька районна державна адміністрація, Запорізька область, Україна
  8. На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  9. У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]