Скрипник Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скрипник.
Олександр Скрипник
Skrypnyk.O.V.2013.jpg
Олександр Скрипник (Київ, 2013)
Ім'я при народженні Олександр Васильович Скрипник
Народився 13 листопада 1962(1962-11-13) (59 років)
Братське, Миколаївська обл., Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк, публіцист
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1984) і Запорізький національний університет (1994)
Мова творів українська
Роки активності від 2000 р.
Жанр нарис, документальна повість
Нагороди
Заслужений журналіст України

Олекса́ндр Васи́льович Скри́пник (нар. 13 листопада 1962(19621113), смт Братське, Миколаївська область) — український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Заслужений журналіст України[1].

Член Національної спілки журналістів України (1985), Національної спілки письменників України (2012).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу в смт Братське на Миколаївщині (1979). Здобув дві вищі освіти — на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1984) і факультеті романо-германської філології Запорізького державного університету (1994).

Працював кореспондентом обласної газети «Запорізька правда». Служив в органах державної безпеки України, був керівником пресцентру УСБУ в Запорізькій області (1993—1995), заступник начальника пресцентру СБУ (1995—2000), очолював пресцентр СБУ (2000—2005), пресслужбу Служби зовнішньої розвідки України (2005—2014). Був радником Голови Служби зовнішньої розвідки України (2014—2017). Полковник запасу.

Живе в Києві. Одружений.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор книжок «За золотом Нестора Махна» (2001), «Український слід у розвідці» (2009), «Керівники української зовнішньої розвідки» (у співавторстві, 2010), «Розвідники, народжені в Україні» (2011), «Служба зовнішньої розвідки України: історія і сьогодення» (2012), пригодницького роману «Особлива територія» (2013), збірок документальних нарисів і публіцистики «Таємний легіон Української революції» (2015), «Курйози у розвідці» (2016), «Розстріляний на Донбасі „за ізмєну Росії“» (2017), наукового видання «Спеціальні служби України від найдавніших часів і до сьогодення» у 5-ти томах, т. 3 «Військова спецслужба Державного Центру УНР у екзилі (1926—1936 рр.)» (у співавторстві, 2018)[2], науково-популярних видань «Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень» (2019) та «Українська розвідка. Прадавні часи» (2020)[3].

Автор численних публікацій у періодиці, сценаріїв документальних фільмів з історії та діяльності спецслужб.

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений медалями, іншими відомчими заохочувальними відзнаками СБУ і СЗР.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На сторожі національної безпеки. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016. 
  2. ↑ СБУ видала книгу про розвідку ДЦ УНР в екзилі в міжвоєнний період
  3. ↑ Українська розвідка. Погляд у минуле

Джерела[ред. | ред. код]

  • Олександр Скрипник: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України: біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — 568 с. — С. 411. ISBN 978-966-2927-05-6
  • Скрипник О. В. За золотом Нестора Махна. — Запоріжжя: Дике Поле, 2001. — 268 с.
  • Скрипник Олександр. Курйози у розвідці: документально-публіцистичні нариси / Олександр Скрипник. — К.: Ярославів Вал, 2016. — 560 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скрипник_Олександр_Васильович&oldid=34267121