Скрябін Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скрябін Володимир Володимирович
Скрябін Володимир Володимирович.tif
Народився 2 (15) липня 1908
Лівни, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 23 грудня 1988(1988-12-23) (80 років)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Національний університет «Запорізька політехніка»
Володіє мовами російська
Учасник Німецько-радянська війна
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки

Володимир Володимирович Скрябін (2 (15) липня 1908(19080715), місто Лівни Орловської губернії, тепер Орловської області, Російська Федерація — 23 грудня 1988, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Член ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1960 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 (15) липня 1908 року в родині залізничного службовця. У 1917—1920 роках — учень народного училища в місті Лівни. З 1920 по 1922 рік працював на приватних осіб у місті Лівни. У 1922 р. родина Скрябіних залишила місто Лівни і мешкала за місцем роботи Володимира Івановича Скрябіна у містах Томську, Маріїнську, Катеринославі, а з 1924 року — в Запоріжжі. У 1924 році вступив до комсомолу.

У серпні 1924 — березні 1927 року — учень школи фабрично-заводського навчання при Запорізькому заводі «Інтернаціонал». У серпні 1927 — серпні 1928 року — клепальник заводу «Інтернаціонал» у місті Запоріжжі.

Член ВКП(б) з липня 1928 року.

У серпні 1928 — серпні 1929 року — секретар комітету ЛКСМУ, у серпні 1929 — січні 1930 року — лаборант механічної лабораторії заводу «Інтернаціонал» у місті Запоріжжі.

У січні — червні 1930 року — студент «профтисячі», у червні 1930 — червні 1935 року — студент відділення холодної обробки металів Запорізького машинобудівного інституту імені В. Я. Чубаря.

У червні — листопаді 1935 року — інженер цеху заводу «Комунар» у місті Запоріжжі.

З 1935 року — в Червоній армії: у листопаді 1935 — листопаді 1936 року — курсант 134-ї механічної бригади РСЧА.

У листопаді 1936 — липні 1938 року — інженер-конструктор, у липні 1938 — січні 1939 року — начальник проектного відділу, у січні — серпні 1939 року — заступник головного механіка Запорізького заводу «Комунар», у серпні 1939 — липні 1940 року — голова заводського комітету профспілки заводу № 29 імені П.І. Баранова у місті Запоріжжі.

10 червня 1940 — 3 жовтня 1941 року — голова виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих.

Учасник Другої світової війни. У жовтні 1941 року в місті Сталінграді добровольцем вступив до Червоної армії і був направлений Єрмацьким районним військовим комісаріатом у 16-ті стаціонарні авіаційні майстерні. У жовтні 1941 — травні 1943 року — старший авіаційний технік, відповідальний секретар партбюро стаціонарних майстерень 4-ї повітряної армії. У травні 1943 — липні 1946 року — заступник начальника цеху з політичної частини 224-ї авіаційної ремонтної бази дальньої авіації, член партійної комісії 4-ї повітряної армії. У липні 1946 року звільнений у запас.

У жовтні 1946 — січні 1948 року — секретар Запорізького міського комітету КП(б)У з кадрів.

16 січня 1948 — 18 січня 1949 року — голова виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих.

26 грудня 1948 — 20 березня 1950 року — 2-й секретар Запорізького міського комітету КП(б)У.

20 березня — 18 липня 1950 року — 1-й секретар Запорізького міського комітету КП(б)У.

22 липня 1950 — 10 вересня 1952 року — 2-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

10 вересня 1952 — 3 лютого 1958 року — голова виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих.

20 грудня 1957 — 16 серпня 1962 року — 1-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

28 серпня 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Ростовського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — 24 грудня 1964 року — 1-й секретар Ростовського сільського обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 — 1969 року — інспектор ЦК КПУ.

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Родина[ред. | ред. код]

Батько, Демидов Іван Дмитрович, працював каптерником та касиром залізничної станції Лівни, у 1914 році пропав без вісти. Мати, Говорова Варвара Олексіївна (?-1922) — домогосподарка. Батько-вихователь, Скрябін Володимир Іванович, працював на керівній господарській роботі, був директором Запорізького заводу «Інтернаціонал».

Дружина, Фідря Марія Єрофіївна, походила з селян-бідняків, у дитинстві залишилася без батьків, виховувалась тіткою і працювала у її домогосподарстві, згодом працювала пекарем на Запорізькому хлібозаводі.

Дочка Валентина (1932 р.н.) — стоматолог, син Олександр (1941 р.н.).

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]