Жадібність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жадібність — гравюра Джейкоба Метема, 1587 р.

Жа́ді́бність, захла́нність, скна́рність,[1] заже́рливість, мамо́на[2], нена́ситенність[3] (лат. avaritia, грец. filarguria) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолю́бство[4], грошелюбство.[5]

Релігійне трактування[ред. | ред. код]

Жадібність в християнській етиці один зі семи смертних гріхів (гріховних пристрастей), оскільки призводить до примноження турбот і марних піклувань, до внутрішньої злості та замкнутості, а також безперервно провокує страх втрати і гнів на можливих конкурентів та заздрісників.[6] В Євангелії від Луки, розділ 12, вірш 15, сказано: « І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.». Також в Посланні до Ефесян, розділ 5, вірш 5, навіть згадується: «Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!». Згідно з Йоаном Ліствичником, проти жадібності ворогує гріх зневіри і чеснота нестяжання.[джерело?]

Природа походження[ред. | ред. код]

Початковою мотивацією (або метою) жадібності та пов'язаних з нею дій може бути сприяння особистому або сімейному виживанню. Водночас це може бути намір позбавити конкурентів потенційних засобів (для базового виживання і комфорту) або майбутніх можливостей, а отже, бути підступним або тиранічним і мати негативну конотацію. З іншого боку, метою може бути захист або протидія таким перешкодам, що загрожують з боку інших. Але незалежно від мети, жадібність має на меті створити нерівність у доступі або розподілі суспільного багатства.

Сучасна економічна думка часто відрізняє жадібність від корисливості, навіть у своїх ранніх роботах[7][8], і докладає значних зусиль, щоб провести межу між ними. До середини 19 століття — під впливом феноменологічних ідей Гегеля — економічні та політичні мислителі почали визначати жадібність, притаманну структурі суспільства, як негативне явище та інгібітор розвитку суспільств.[9][10] Кейнс писав: «Світ не настільки керований згори, щоб приватні та суспільні інтереси завжди збігалися. Він не настільки керований тут, внизу, щоб на практиці вони збігалися»[11][12]. Обидва погляди продовжують ставити фундаментальні питання в сучасній економічній думці.[13]

Вебер стверджував, що дух капіталізму інтегрував філософію скупості, забарвлену утилітаризмом.[14] Вебер також говорить, що, згідно з протестантською етикою, «багатство є поганим з етичної точки зору лише настільки, наскільки воно є спокусою до неробства і гріховної насолоди життям, а його придбання є поганим лише тоді, коли воно здійснюється з метою подальшого веселого і безтурботного життя»[15].

Як світська психологічна концепція, жадібність — це непомірне бажання придбати або володіти більш ніж однією потребою. Ступінь непомірності пов'язаний з нездатністю контролювати переформулювання «бажань» після усунення бажаних «потреб». Вона характеризується ненаситним прагненням до більшого, але також і незадоволеністю тим, що людина має на даний момент.[16] Еріх Фромм описав жадібність як «бездонну яму, яка виснажує людину в нескінченних зусиллях задовольнити потребу, ніколи не досягаючи задоволення»[17]. Схильність людини до жадібності можна розглядати як особистісну рису, яку можна виміряти. За допомогою таких вимірювань було виявлено, що жадібність пов'язана з фінансовою поведінкою (як позитивно в плані заробітку, так і негативно в плані запозичення/зменшення заощаджень), неетичною поведінкою і негативно впливає на добробут.[18]

Популярна культура[ред. | ред. код]

Грецька міфологія розповідає історію про фрігійського царя Мідаса. Він попросив Діоніса перетворити на золото все, до чого він торкався, щоб звільнитися від обов'язку платити данину і накопичувати багатство. Діоніс задовольнив його бажання. Це прирекло Мідаса на голодну смерть, оскільки його їжа також перетворилася на золото. Нарешті йому вдалося звільнитися від цього дару, скупавшись у річці Пактолос.[19]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. скнарість — Великий тлумачний словник сучасної мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 18 лютого 2024. 
  2. ЗАЖЕРЛИВИСТЬ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 18 лютого 2024. 
  3. Пошук | Російсько-українські словники. r2u.org.ua. Процитовано 18 лютого 2024. 
  4. КОРИСТОЛЮБСТВО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 18 лютого 2024. 
  5. жадоба — Словник синонімів Караванського. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 18 лютого 2024. 
  6. Seven deadly sins | Definition, History, Names, & Examples | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 18 лютого 2024. 
  7. Adam Smith, The Wealth of Nations (New York: Modern Library, 1965), p.651
  8. Charles de Montesquieu, The Spirit of the Laws (Cambridge: Cambridge University Press, 1989), p. 338
  9. Thorstein Veblen, The Theory of the Leisure Class (1934 ed.), p. 36
  10. Karl Marx, The Communist Manifesto, London, 1848
  11. John Maynard Keynes, The end of laissez-faire (1926). www.panarchy.org. Процитовано 18 лютого 2024. 
  12. "The world is not so governed from above that private and social interest always coincide. It is not so managed here below that in practice they coincide."
  13. Wang, Long; Malhotra, Deepak; Murnighan, J. Keith. "ECONOMICS EDUCATION AND GREED". web.archive.org. Процитовано 18 лютого 2024. 
  14. Weber, Max. The protestant ethics and the spirit of capitalism.
  15. Wealth is thus bad ethically only in so far as it is a temptation to idleness and sinful enjoyment of life, and its acquisition is bad only when it is with the purpose of later living merrily and without care.
  16. Seuntjens, Terri G.; Zeelenberg, Marcel; Breugelmans, Seger M.; van de Ven, Niels (2015-08). Defining greed. British Journal of Psychology (англ.). Т. 106, № 3. с. 505–525. ISSN 0007-1269. doi:10.1111/bjop.12100. Процитовано 18 лютого 2024. 
  17. "a bottomless pit which exhausts the person in an endless effort to satisfy the need without ever reaching satisfaction"
  18. Zeelenberg, Marcel; Breugelmans, Seger M. (2022-08). The good, bad and ugly of dispositional greed. Current Opinion in Psychology (англ.). Т. 46. с. 101323. doi:10.1016/j.copsyc.2022.101323. Процитовано 18 лютого 2024. 
  19. Myth of King Midas and his golden touch - Greek Myths | Greeka. Greekacom (англ.). Процитовано 18 лютого 2024. 

Джерела[ред. | ред. код]