Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скінченна різниця — математичний вираз виду f(x + b) − f(x + a) , що широко використовується в числових методах в методі скінченних різниць для апроксимації значень функції та її похідних.
Права, ліва та центральна різниця [ ред. | ред. код ]
Права різниця — вираз виду:
Δ
h
[
f
]
(
x
)
=
f
(
x
+
h
)
−
f
(
x
)
.
{\displaystyle \ \Delta _{h}[f](x)=f(x+h)-f(x).}
Ліва різниця — вираз виду:
∇
h
[
f
]
(
x
)
=
f
(
x
)
−
f
(
x
−
h
)
.
{\displaystyle \ \nabla _{h}[f](x)=f(x)-f(x-h).}
Центральна різниця — вираз виду:
δ
h
[
f
]
(
x
)
=
f
(
x
+
1
2
h
)
−
f
(
x
−
1
2
h
)
.
{\displaystyle \ \delta _{h}[f](x)=f(x+{\tfrac {1}{2}}h)-f(x-{\tfrac {1}{2}}h).}
Похідна функції f в точці x визначена, як границя розділеної різниці
f
′
(
x
)
=
lim
h
→
0
f
(
x
+
h
)
−
f
(
x
)
h
=
lim
h
→
0
Δ
h
[
f
]
(
x
)
h
{\displaystyle \ f'(x)=\lim _{h\to 0}{\frac {f(x+h)-f(x)}{h}}=\lim _{h\to 0}{\frac {\Delta _{h}[f](x)}{h}}}
Отже, права різниця поділена на h апроксимує похідну, якщо h є малим. Похибка апроксимації отримується з теореми Тейлора .
Ліва та центральна різниці теж апроксимують похідну:
Δ
h
[
f
]
(
x
)
h
−
f
′
(
x
)
=
O
(
h
)
(
h
→
0
)
.
{\displaystyle \ {\frac {\Delta _{h}[f](x)}{h}}-f'(x)=O(h)\quad (h\to 0).}
∇
h
[
f
]
(
x
)
h
−
f
′
(
x
)
=
O
(
h
)
.
{\displaystyle \ {\frac {\nabla _{h}[f](x)}{h}}-f'(x)=O(h).}
δ
h
[
f
]
(
x
)
h
−
f
′
(
x
)
=
O
(
h
2
)
.
{\displaystyle \ {\frac {\delta _{h}[f](x)}{h}}-f'(x)=O(h^{2}).}
Різниці вищих порядків [ ред. | ред. код ]
Аналогічно до похідних вищих порядків можна отримати скінченні різниці вищих порядків. Наприклад, застосувавши центральну різницю в формулах
f
′
(
x
+
h
/
2
)
{\displaystyle f'(x+h/2)}
та
f
′
(
x
−
h
/
2
)
{\displaystyle f'(x-h/2)}
для апроксимації другої похідної
f
{\displaystyle f}
в точці x , отримаємо:
f
″
(
x
)
≈
δ
h
2
[
f
]
(
x
)
h
2
=
f
(
x
+
h
)
−
2
f
(
x
)
+
f
(
x
−
h
)
h
2
.
{\displaystyle f''(x)\approx {\frac {\delta _{h}^{2}[f](x)}{h^{2}}}={\frac {f(x+h)-2f(x)+f(x-h)}{h^{2}}}.}
В загальному випадку, праві, ліві та центральні різниці n th -того порядку виражаються формулами:
Δ
h
n
[
f
]
(
x
)
=
∑
i
=
0
n
(
−
1
)
i
(
n
i
)
f
(
x
+
(
n
−
i
)
h
)
,
{\displaystyle \Delta _{h}^{n}[f](x)=\sum _{i=0}^{n}(-1)^{i}{\binom {n}{i}}f(x+(n-i)h),}
∇
h
n
[
f
]
(
x
)
=
∑
i
=
0
n
(
−
1
)
i
(
n
i
)
f
(
x
−
i
h
)
,
{\displaystyle \nabla _{h}^{n}[f](x)=\sum _{i=0}^{n}(-1)^{i}{\binom {n}{i}}f(x-ih),}
δ
h
n
[
f
]
(
x
)
=
∑
i
=
0
n
(
−
1
)
i
(
n
i
)
f
(
x
+
(
n
2
−
i
)
h
)
.
{\displaystyle \delta _{h}^{n}[f](x)=\sum _{i=0}^{n}(-1)^{i}{\binom {n}{i}}f\left(x+\left({\frac {n}{2}}-i\right)h\right).}
Для непарних
n
{\displaystyle n}
, коефіцієнт перед
h
{\displaystyle h}
буде не цілим. Це часом є проблемою, оскільки
h
{\displaystyle h}
є інтервалом дискретизації. Для вирішення проблеми використовують середнє від
δ
n
[
f
]
(
x
−
h
/
2
)
{\displaystyle \delta ^{n}[f](x-h/2)}
та
δ
n
[
f
]
(
x
+
h
/
2
)
{\displaystyle \delta ^{n}[f](x+h/2)}
.
Зв'язок скінченних різниць вищих порядків з похідними вищих порядків:
d
n
f
d
x
n
(
x
)
{\displaystyle {\frac {d^{n}f}{dx^{n}}}(x)}
=
Δ
h
n
[
f
]
(
x
)
h
n
+
O
(
h
)
{\displaystyle ={\frac {\Delta _{h}^{n}[f](x)}{h^{n}}}+O(h)}
=
∇
h
n
[
f
]
(
x
)
h
n
+
O
(
h
)
{\displaystyle ={\frac {\nabla _{h}^{n}[f](x)}{h^{n}}}+O(h)}
=
δ
h
n
[
f
]
(
x
)
h
n
+
O
(
h
2
)
.
{\displaystyle ={\frac {\delta _{h}^{n}[f](x)}{h^{n}}}+O(h^{2}).}
Скінченні різниці вищих порядків можуть використовуватись для покращення апроксимації. Наприклад:
Δ
h
[
f
]
(
x
)
−
1
2
Δ
h
2
[
f
]
(
x
)
h
=
−
f
(
x
+
2
h
)
−
4
f
(
x
+
h
)
+
3
f
(
x
)
2
h
{\displaystyle {\frac {\Delta _{h}[f](x)-{\frac {1}{2}}\Delta _{h}^{2}[f](x)}{h}}=-{\frac {f(x+2h)-4f(x+h)+3f(x)}{2h}}}
апроксимає f' (x ) з точністю до h 2 . Доводиться записом вищенаведеного виразу через ряд Тейлора та зведенням подібних доданків.