Скіппі (фільм, 1931)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
СкіппіPicto infobox cinema.png
Skippy
Jackie Cooper Robert Coogan Skippy 1931.jpg
Жанр драма, комедія, сімейний фільм
Режисер Норман Торог
Продюсер Луїс Д. Лайтон
Сценарист
У головних
ролях
Оператор Карл Страсс
Композитор Джон Лайполд
Кінокомпанія Paramount Pictures
Тривалість 85 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1931
IMDb ID 0022397

Скіппі (англ. Skippy) — американська сімейна кінокомедія режисера Нормана Торога 1931 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Скіппі — син доктора Герберта Скіннера, людини строгих правил, і його дружини Елен. Доктор Скіннер строго-настрого забороняє синові грати в міських нетрях і хоче схилити міську владу до того, щоб знести цю частину міста, яка бачиться йому розсадником зарази. Але Скіппі не слухається батька і продовжує пропадати в нетрях, граючи з тамтешніми хлопчаками. Одного разу разом зі своїм другом Сідні він рятує від хулігана Харлі Наббінса хлопчика по імені Сукі. Скіппі і Сукі стають найкращими друзями.

Коли Харлі, кинувши іграшку Скіппі, ненавмисно розбиває скло в автомобілі свого батька, містер Наббінс покладає провину за те, що трапилося, на Скіппі і його нового товариша й вимагає, щоб йому відшкодували збитки. Далі він ловить собаку Сукі. Скіппі віддає три долари — всі свої заощадження, — щоб заплатити за розбите скло, але Наббінс вимагає від хлопчиків ще стільки ж за викуп собаки і дає їм три дні на збір грошей.

Два дні Скіппі і Сукі намагаються нашкребти потрібну суму — здають порожні пляшки, продають лимонад і дрова. Відсутні тридцять центів Скіппі намагається попросити у батька, але той відмовляє йому. Хлопчики приносять зібрані гроші Наббінсу, але той повідомляє їм, що вони спізнилися, і собака Сукі вже мертва. Скіппі сердиться на батька і відмовляється від обіду. На наступний ранок доктор Скіннер дарує синові велосипед, але Скіппі обмінює його у сусідки Елоїзи на її собаку і дарує цуценя Сукі.

Доктор Скіннер, зворушений благородним вчинком сина, допомагає матері Сукі влаштуватися на роботу, відмовляється від наміру знести будинки бідноти і натомість пропонує допомогу їх жителям. Граючи разом з хлопчиками, доктор Скіннер ненавмисно розбиває нове скло автомобіля містера Наббінса, б'ється з ним і, здобувши перемогу, знову завойовує довіру сина.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

У 1931 році фільм отримав премію «Оскар» за найкращу режисуру. Крім того був номінований на отримання премії ще в трьох категоріях:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Кінокомпанія Paramount Pictures заплатила Джекі Куперу гонорар в 25 тисяч доларів, у той час як кіностудія Hal Roach Studios, з якою у юного актора був укладений контракт, платила йому всього 50 доларів на тиждень.
  • За сюжетом Джекі Купер мав заплакати. Щоб викликати у нього сльози, дядько хлопця і режисер фільму Норман Торог сказав Джекі, що його собака потрапила під машину, і це спрацювало.

Посилання[ред. | ред. код]