Скіфи-орачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скіфи-орачі (грец. Skuthai arothres)(або скіфи-землероби, борисфеніти) — одне з осідлих скіфських племен. Жили південніше племен неврів, меланхленів та андрофагів, в лісостепу з обох берегів Дніпра.

Вирощували зерно для продажу грецьким колоністам, перш за все з Ольвії. Деякі дослідники вважають скіфів-орачів стародавніми фракійцями або предками слов'ян.

Археологічно скіфів-орачів ототожнюють з чорноліською культурою правоборежного українського лісостепу.

Відмінність від скіфів-землеробів[ред.ред. код]

Тільки у 17 уривку 4-ої книги Геродота згадуються скіфи-орачі (Σκύθαι ἀροτῆρες), на відміну від інших уривків де згадуються скіфи-землероби (Σκύθαι γεωργοί). Різниця між скіфами-орачами (аротерес) та скіфами-землеробами (георгой), очевидно, полягала в тому, що перші вирощували збіжжя на продаж, а інші - для власного споживання.

Свідчення з «Історії» Геродота[ред.ред. код]

Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, котрий можна зустріти, це калліппіди, які є напів елліни і напів скіфи, над ними є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжи, а на продаж. Ще далі над ними живуть неври, а далі на північ від неврів, наскільки я знаю, є незалюднена країна. Оці народності живуть уздовж річки Гіпанія на заході від Борисфена.

(Історія. 4-а книга 17 уривок)

Джерела[ред.ред. код]

  • Давня історія України: у 3 томах. - Т. 1-3 . - К., 1999-2000
  • Дюмезель Ж. Скифы и нарты. - М., 1969

Посилання[ред.ред. код]