Слабченко Михайло Єлисейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слабченко Михайло Єлисейович
Слабченко Михайло Єлисейович.jpg
Народився 9 липня 1882(1882-07-09)
Нерубайське, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 27 листопада 1952(1952-11-27) (70 років)
Первомайськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Одеса
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Alma mater Новоросійський університет
Галузь історія, право
Член Національна академія наук України

Миха́йло Єлисе́йович Сла́бченко (* 9 липня 1882, Нерубайські хутори, нині с. Нерубайське, Біляївський район, Одеська область — † 27 листопада 1952, Первомайськ) — український історик і правник, академік ВУАН. Батько Тараса Слабченка.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селянській родині. Через мізерні статки батьків дитинство провів у великій нужді, рано почав працювати на місцевих каменоломнях. З великими труднощами вступив до Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова)на історичне відділення історико-філологічного факультету, а згодом перейшов на юридичний факультет.

Брав активну участь в українському революційному рухові як член студентських громад, РУП (1903), УСДРП (19061918).

По закінченні історико-філологічного та юридичного факультетів Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) й Військово-Юридичної Академії в Петербурзі залишений при Новоросійському університеті й 1911 дістав наукове відрядження до Німеччини для завершення магістерської дисертації.

1912 — повернувся до Росії. В роки Першої світової війни проходив військову службу в званні штабс-капітана.

1918 — приват-доцент Українського університету в Києві й Кам'янці-Подільському, 1919 — доцент Одеського університету, 1920—1929 — професор Інституту народної освіти та інших високих шкіл в Одесі, керівник Одеської філії кафедри історії України в Харкові (з 1926). Академік ВУАН з 1929 року.

Його наукова діяльність охоплювала майже всі періоди історії України, Слабченко — автор 13 великих праць і понад 200 наукових статей (зокрема в «ЗНТШ», виданні ВУАН, а також у російсько-німецькому та інших видавництв). Основні статті присвячені історії права та господарства Гетьманщини й Запоріжжя XVII—XVIII ст.

Головні праці[ред.ред. код]

  • «Малорусский полк» (1909)
  • «Опыты по истории права Малороссии» (1911)
  • «Протокол отпускных писем за гетмана Д. Апостола 1728 г.» (1913)
  • «Центральные учреждения Украины 17-18 ст.» (1918)
  • «Про судівництво в Україні» (1920)
  • Капітальна праця «Господарство Гетьманщини 17-18 ст.», тт. І-IV (19221928)
  • «Соц.-правова організація Січі Запорозької» (1927)
  • «Паланкова організація Запорізьких Вольностів» (1929).

Ці статті були пов'язані з нарисами соціально-правної та економічної історії України як новітньої (головна праця: «Матеріали до економічно-соціальної історії України 19 ст.», тт. І-II, 1925—1927), так і давньої («Феодалізм в Україні», 1929) доби.

Засновник одеського осередку української історичної науки, з якого вийшла низка поважних дослідників історії та економіки України й усієї Східної Європи (Ізраїль Бровер, Олександр Варнеке, С. Ковбасюк, О. Погребинський, Н. Рубінштейн, Т. Слабченко та інші).

Діяльність Слабченка була обірвана в кінці1929, коли його бул заарештовано, засуджено на процесі СВУ 1930 й заслано на Соловки. Термін ув'язнення відбував в Саватіївському ізоляторі, який знаходився у скиті й церкві святого Саватія на Великому Соловецькому острові.

По закінченню терміну ув'язнення деякий час працював бухгалтером тресту «Апатит» (Кіровськ Ленінградської області), проте незабаром переїхав у Первомайськ Одеської (нині Миколаївської області), де мешкав його син з невісткою і онуком.

На початку жовтня 1937 року сина Тараса заарештовано і 28 жовтня того ж року розстріляно. Самого Михайла Слабченка ще на 10 років позбавили волі.

1942 — з'явилась остання друкована праця вченого — невеличка замітка «Проложное сообщение о предлетописной Руси» («Исторический Журнал», 1942, ч. 7).

1947 — повернувся до Первомайська. Деякий час працював вчителем в школах міста, викладав іноземну мову.

19481949 — інспектор міського відділу народної освіти.

На загальноміській учительській конференції в серпні 1949 року секретар Первомайського міськкому КП(б)У І. І. Ємець у своєму виступі назвав колишнього академіка «фашистом і політичним трупом». За цим було звільнення з роботи.

Останні роки провів у важких злиднях. Помер на вулиці поблизу пішохідного переходу через залізничні колії станції Голта 27 листопада 1952 року.

Похований на старому кладовищі по вулиці Одеській в Первомайську, але точне місце знаходження могили невідоме.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Первомайську існує вулиця Академіка Слабченка.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Албанский полк на службе Наполеона I // Военно-исторический вестник. — К, 1911.- Кн.9-10. — С. 210—215.
  • «Бджільництво на Вкраїні» і «Прикре непорозуміння» професора С. Шелухина // Пасічник. -Прилуки. — 1926. — № 7. — С. 21—22.
  • Боротьба за системи землеволодіння і форми господарства в Україні XIX—XX ст. / Конспект лекцій, читаних для вчителів аграризованих трудшкіл 1—10 серпня 1927 року. — Одеса, 1927. — 62 с.
  • Воєнная служба в Малороссии XVIII ст. (Историко-юридический этюд) // Военно-исторический вестник. — К., 1913. — Кн. 4. — С. 83-88.
  • Высшая полиция в Московском государстве [Рецензія на кн.] Н. Новомберський. Слово и дело государевы. — Т. I. — М. — 1911. // Известия Одесского библиографиического общества при Императорском Новороссийском университете. — Одесса, 1913. — Т. I. — Вып. 4. — С. 123—140.
  • Д. П. Миллер, как историк украинского права // Вестник Харьковского историко-филологического общества. — 1914, Харьков. — Вып. 5. — С.24—28. Окрема відбитка: — Харьков: Печатное дело, 1914. — 5 с.
  • Два письма графа П. А. Румянцева к Я. А. Брюсу // Военно-исторический вестник издаваемый при киевском отделе Императорского Русского Военно-исторического общества. — К., 1910. — Кн. 7—8. — С. 169—171 [Співавтор: Меланія Слабченко].
  • Дияриуш Генеральной войсковой канцелярии. — Одесса, 1913.
  • До методологи історії робітничого класу // Червоний шлях. — Харків. — 1927. — № 5. — С.78-85.
  • Доброчинці й вихованці // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського з нагоди 60-ї річниці життя та 40-х роковин наукової діяльности. /Збірник ІФВ ВУАН. — № 76/. — К.: ДВУ, 1928. -Т. 1. — С. 324—331.
  • Ескізи з історії «Прав, по которым судится малороссийский народ» // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльности / Збірник ІФВ УАН. — № 51 /. Ч. І. — К., 1927. — Ч. І. — С. 749—759.
  • 3 історії медвяного права на Україні. [Рецензія на кн.] Начерк з історії медвяного права // Пасічник. —Прилуки. — 1928. — № 4—5.
  • З приводу заміток М. П. Василенка // Записки НТШ. — Львів. — 1913. Т. 116. — С. 69-79.
  • К вопросу о «приятельстве» и «коллежанстве» // Известия Одесского библиографического об-ва при имп. Новорос. ун-те. — Одесса, 1915. — Т. 4. — Вып. 1. — С. 5—7.
  • Малорусский полк в административном отношении: Историкоюридический очерк // Записки Императорского Новороссийского университета историко-филологического факультета — Одесса: Техник, 1909. — Вып. 1. — 4,436, III с.
  • Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX ст. — Т. І — Одеса: ДВУ, 1925.-318 с.
  • Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX ст. —Т. 2. — К.: ДВУ, 1927. — 278 с.
  • Министерство полиции (По даным Назимовского архива) // Известия Одесского библиографичного общества при императорском Новороссийском университете. — Одесса, 1913. — Т. 2. — Вып. 4. — С. 147—162.
  • Новые теории происхождения Руси [Рецензія на статті]: Гринев С. Скифы и Русь // Военно-истор. вестник. — 1914. — № 4. Борисов В. Страница из древней истории русской жизни // Военно- историч. вестник. — 1913. — № 4// Известия Одесского библиогр. об-ва. — Одесса. — 1915. — Т. 4. — Вып. 3—4. — С. 201—204.
  • Одеські каменярні в 80—90-х роках XIX століття. Етюд з історії зарплатні // Записки Одеського наукового при ВУАН товариства: Секція соціально-історична. — Т. 4. — Одеса, 1929. — С. 33-42.
  • Опыты по истории права Малороссии ХУІІ-ХУІІІ вв. — Одесса: Тип. акц. Южно-Руського — печат. дела, 1911.— 2+3+ІІ+292 с.
  • Організація господарства на Запоріжжі (Т. V. Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни) (Економічно-соціальний уклад Січи) // ЦЦАВОВУ. — ф. 166. — Опис 10. — Спр. 1399. — С. 1-229.
  • Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII—XVIII ст. — Т. 1. Землевладение и формы сельского хозяйства Гетманщины в ХУІІ-ХУІІІ ст. — Одесса: ГИУ, 1922. — XIII,+222,+2 с.
  • Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни. / Часть 1. Господарство Гетьманщини XVII—XVIII ст. — Т. І. Землеволодіння та форми сільського господарства. — Харків: ДВУ, 1923. — УІІІ+203+1 с.
  • Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII—XVII ст. — Т. 2. Судьба фабрики и промышленности в Гетманщине в ХУІІ-ХУІІІ ст. — Одесса: ГИУ, 1922. — VII+1+2018 с.
  • Організація хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. / Часть 1. Хозяйство Гетманщины ХУІІ-ХУІІІ ст. — Т. З. Очерки торговли и торгового капитализма Гетманщины в XVII—XVIII ст. — Одесса: ГИУ, 1923. — 192 с.
  • Организация хозяйства Украины от Хмельнищины до мировой войны. / Часть 1. Хозяйство Гетманщины в XVII—XVIII ст. — Т. 4. Состав и управление государственным хозяйством Гетманщины ХУІІ-ХУІІІ вв. — Николаев: ГИУ, 1925. — 325+VII с.
  • Паланкова організація Запорозьких Вольностей (Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни. — Т. 5. — Вип. 2 // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права ВУАН. /Збірник соціально-економічного відділу ВУАН. — № 18/. — К., 1929. — Вип. 6. — С. 159—252.
  • Проложное сообщение о предлетописной руси // Исторический журнал. — Москва, 1942. — № 7. — С. 129.
  • Протокол отпускных писем за гетмана Апостола 1728 года: Тут и по отъезду его вельможности записки щоденніе при конце того жь года 1728. — Одесса: Типогр. Южно-Русского общества печатного дела, 1913. — 115 с.
  • Соціально-правова організація Січи Запорозької / Організація господарства України від Хмельниччини до світової війни. — Т. 5. -Вип. 1. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права ВУАН. (Збірник соціально-економічного відділу ВУАН. — № 12). — K., 1927. — Вип. III. -С. 203—340.
  • Судівництво на Україні XVII—XVIII ст. Конспект лекцій, читаних на Одеських учительних курсах в серпні 1918 р. — Харків: Союз, 1919. — 38 с.
  • Фаміліати й заступаючі // Ученые записки высшей школы г. Одессы. — Одесса, 1922. — Т. 2. Отдел гуманитарно-обществен- ных наук. — С.81—85.
  • Феодалізм на Україні (Лекції, читані в Одеському ІНО в 1928—1929 навчальному році. — Одеса, 1929. — 150 с. // IP НБУ. — Фонд І. — № 22527.
  • Центральные учреждения Украины XVII—XVIII ст. Конспект лекций, читанных с 10 июня по 14 июля 1918 г., на украинских курсах для учителей средних школ. — Одеса, 1918. 91+III с.
  • Чи була в Гетьманщині своя монета // Історична секція ВУАН: Науковий збірник за рік 1925. — K., 1926. — C. 64—66. / Збірник ІФВ ВУАН. — № 26. — Вып. 2. — Записки УНТ у Києві. — Т. 20
  • Die Zeremonie dez Erwerbund Klein-Russland // Zeitschrift für Osteuropäische Geschichte. — Band 3. — Heft 2. — Berlin, 1912. — S. 203—208. [Російсько-українська угода 1654 p.].

513. Ein regressiwes Jubileum // Zeitschrift für Osteuropäische Geschichte. — Band 4. — Berlin 1914. [170-річчя «Прав…»]

  • [Рецензія на кн.] Юрченко Т. Короткий нарис історії українського пасічництва. — Прилуки, 1925 // Червоний шлях. — Харків. −1927. — № 7-8. — С. 349.
  • [Рецензія на кн.] A. A. C. Sturdza. La Lutte pour la couronne. Paris, 1912 [A. A. K. Стурдза. Боротьба за корону Румунії] // Известия Одесского библиографического общества при Императорском Новороссийском ун-тете. — Одесса, 1913. — Т. 1. — Вып. 6. — С. 231—232.
  • [Рецензія на кн.] А. П. Оглоблин. Очерки истории украинской фабрики. Предкапиталистическая фабрика. — К., 1925 // Записки ІФВ ВУАН. −1926. — Кн. 7-8. — С. 557—560.
  • [Рецензія на кн.] Актовые книги Полтавского городового уряду XVII в. Вып. 1. — Справы поточные 1664—1671 годов / Редакция и примечания В. Л. Модзалевского. — Чернигов: Полтавская ученая архивная комиссия,-1912 // Известия Одесского библиографич- ного общества при Императорском Новороссийском университете. — Одесса, 1913. — Т. 2. — Вып. 7. — С. 305—312.
  • [Рецензія на кн.] Е. М. de \bgue. Trois drames histoire de Russie. — Paris, 1911 [E. де Воже. Три драми російської історії] // Известия Одесского библиографического общества при Императорском Новороссийском университете. Одесса, 1913. — Т. 1. — Вып. 6 — С. 229—231.
  • [Рецензія на кн.] Російсько-український словник правничої мови. Понад 67000 слів. — Київ. 1926. — X + 228 с. /Збірник історично- філологічного відділу ВУАН, № 41 // Червоний шлях. — Харків, 1927.-№ 1.-С. 315—316.
  • [Рецензія на кн.] Смирнов П. Волзький шлях і стародавні руси // Червоний шлях. — 1928. — № 11. — С. 294—295.
  • [Рецензія на кн.] Чернышев И. В. Аграрный вопрос в России: От реформы до революции (1861—1917)/ Материалы и комментарии. — Курск, 1927 // Червоний шлях. — Харків, 1927. — № 4. — С. 238.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]