Славгород (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Славгород
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Краснопільська селищна громада
Облікова картка Славгород 
Основні дані
Населення 917
Поштовий індекс 42456
Телефонний код +380 5459
Географічні дані
Географічні координати 50°35′29″ пн. ш. 35°21′01″ сх. д. / 50.59139° пн. ш. 35.35028° сх. д. / 50.59139; 35.35028Координати: 50°35′29″ пн. ш. 35°21′01″ сх. д. / 50.59139° пн. ш. 35.35028° сх. д. / 50.59139; 35.35028
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Пожня
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Краснопілля
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 42456, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Славгород, вул.Троїцька
Сільський голова Сторожев Олександр Іванович
Карта
Славгород. Карта розташування: Україна
Славгород
Славгород
Славгород. Карта розташування: Сумська область
Славгород
Славгород
Мапа
Мапа

CMNS: Славгород у Вікісховищі

Сла́вгород — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 917 осіб. Орган місцевого самоврядування — Славгородська сільська рада.

Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташовано на лівому березі річки Пожні, де в неї вливається річка Корова. За 3,5 км знаходилося зняте 2007 року з обліку с. Черемушки, за 2,5 км вище за течією Пожні — село Мезенівка, нижче за течією (1 км) — село Порозок, на протилежному боці від якого — село Верхня Пожня.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 2312 особи (1144 чоловічої статі та 1168 — жіночої), налічувалось 340 дворових господарств, існували православна церква, цукровий та селітряний заводи, відбувались 4 щорічних ярмарки та базари[2].

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Славгородської волості, кількість мешканців зросла до 4450 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 557)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Сайт Герои страны (рос.).

Джерела[ред. | ред. код]