Славов Микола Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Славов Микола Антонович
Народився 1 вересня 1926(1926-09-01)
Тернівка
Помер 23 березня 2006(2006-03-23) (79 років)

Діяльність дипломат і політик
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Заслужений працівник транспорту України
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів

Микола Антонович Славов (1 вересня 1926, Тернівка, Березнегуватський район, Миколаївська область — 23 березня 2006) — український економіст, підприємець і дипломат. Доктор економічних наук. Почесний президент Акціонерної судноплавної компанія «Укррічфлот» (з 2004); президент Міжнародної асоціації судновласників Чорноморського басейну (з 1994). Представник України в Дунайській комісії (1991–1995). Депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1 вересня 1926(19260901) в селі Тернівка на Миколаївщині.

Закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (1943–1948), інженер-експлуатаційник водного транспорту; аспірантура там же (1969–1972); кандидатська дисертація «Дослідження та оптимізація роботи порту за допомогою математичних методів та ЕОМ (на прикладі Київського річкового порту)» (1973); докторська дисертація «Методологія та реалізація переходу річкового транспорту України на ринкові умови господарювання» (Одеський національний морський університет, 2003).

Народний депутат України 2-го скликання з грудня 1995 (1-й тур) до квітня 1998, Подільський виборчій округ № 13, місто Київ, висунутий трудовим колективом. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

  • 03.1949-1954 — диспетчер, начальник вантажної дільниці, заступник начальника, 1954-08.1956 — начальник пристані «Миколаїв». Член КПРС з 1956 року.
  • 08.1956-07.1967 — начальник Запорізького річкового порту.
  • 07.1967-02.1968 — заступник начальника управління перевезень Головрічфлоту УРСР.
  • 02.1968-11.1973 — начальник Київського річкового порту.
  • 11.1973-07.1988 — начальник Головного управління річкового флоту при Раді Міністрів УРСР (Головрічфлот УРСР).
  • 07.1988-03.1990 — 1-й заступник Міністра транспорту УРСР — начальник ВО «Головрічфлот».
  • 03.1990-11.1993 — начальник Міжгалузевого державного об'єднання (МДО) річкового флоту «Укррічфлот».
  • Листопад 1993 — 2004 — президент Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот».

Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

1991–1995 — представник України в Дунайській комісії, секретар Дунайської комісії, з 1995 — заступник представника.

Почесний президент Української ліги професіонального боксу, почесний президент Всеукраїнського фонду імені Леоніда Бикова.

1957–1967 — депутат Запорізької міськради, 1969–1971 — депутат Подільської райради міста Києва.

1971–1976 — депутат Київської міськради.

Захоплення: спорт, полювання, риболовля.

Автор праць[ред.ред. код]

  • Книга «рос. Укрречфлот: пути поиска, реформ и преобразования».

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

  • Заслужений працівник транспорту України (липень 1995). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (листопад 1998, за комплексне дослідження та реалізацію переходу річкового транспорту України на ринкові умови господарювання). Ордени Леніна (1966), Трудового Червоного Прапора (1971, 1986), Жовтневої революції (1976), Дружби народів (1982). Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1986). Почесна відзнака Президента України (серпень 1996). Орден «За заслуги» II (червень 1999), I ступенів (серпень 2001).
  • Чемпіон УРСР і призер СРСР з боксу.
  • Мала планета 6575 носить ім'я «Славов».

Посилання[ред.ред. код]