Сланцеві острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Провінційний парк "Сланцеві острови"
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Гавань Макгріві, у якій тимчасового зберігали колоди під час буму заготівлі лісу у 1930-х роках
Гавань Макгріві, у якій тимчасового зберігали колоди під час буму заготівлі лісу у 1930-х роках
48°39′ пн. ш. 87°00′ зх. д. / 48.650° пн. ш. 87.000° зх. д. / 48.650; -87.000Координати: 48°39′ пн. ш. 87°00′ зх. д. / 48.650° пн. ш. 87.000° зх. д. / 48.650; -87.000
Розташування: Онтаріо, Канада
Найближче місто: Террас-Бей, Канада Канада
Площа: 6570 га [1]
Водні об'єкти: Озеро Верхнє
Заснований: 1985
Керівна
організація:
Ontario Parks
Країна Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Провінційний парк "Сланцеві острови". Карта розташування: Канада
Провінційний парк "Сланцеві острови"
Провінційний парк "Сланцеві острови"

Архіпелаг острови Слейт або Сланцеві (англ. Slate Islands)  складається з двох основних островів, п'яти дрібних островів і багатьох острівців і розташований в північній частині озера Верхнє, за 10 км на південь від міста Террас-Бей. Острови були створені метеоритним ударом, який утворив кратер близько 32 км у діаметрі.[2] У 1985 році уряд Онтаріо створив на островах природний парк провінції. На островах розташована найбільша в Онтаріо колонія північного лісового карібу[3].

Загальна площа архіпелагу складає близько 36 км2. Розташовані за 1 км на схід острови групи Лідмана часто вважають частиною островів Слейт.

Фауна[ред. | ред. код]

Острови є домівкою для лісових карібу. Карібу є класичним прикладом острівної біогеографії в дії; острови цікаві відсутністю видів, які присутні на сусідній суші (руда білка, лось, білохвостий олень, тетерев). Копитні також були відсутні на островах до міграції туди карібу на початку 1900-х років, а хижаки були присутні лише епізодично. Карібу на островах досягли найвищої щільності популяції в світі  перед початком 1990-х років, коли стадо оцінювалось в 650 тварин.[4] Після нестачі продовольства і вимирання в 1990 році, кількість скоротилась приблизно до 100. В 2012 році  на островах налічувалось близько 200 карібу.[5] Вовки досягли архіпелагу на початку 1990-х років і активно полювали на оленя, але з невідомих причин вони зникли кілька років потому;  вовки знову з'явились на островах зимою 2015/16 (або раніше), що підтверджується повітряними спостереженнями та слідами життєдіяльності.

Інші ссавці, що мешкають на островах, — бобри, ондатри, зайці, куцохвості ласки, червоно-спинні полівки і руді лисиці.

Води, що оточують Сланцеві острови, були захищені від комерційного рибальства, щоб зберегти одне з останніх природних місць розмноження озерної форелі у Верхньому озері.

Флора[ред. | ред. код]

Ломикамінь волосистий зростає у Вільямс Пойнт на Сланцевих островах

Охолоджуючий ефект озера Верхнє робить Сланцеві острови особливо суворим середовищем існування для своєї широти. В результаті, на островах присутні арктичні та альпійські види рослин, такі як альпійська мокриця (найбільш південне її місце),[6] Dryas drummondii (далі присутні лише у 1600 км на північ), і альпійський гірчак, який є інуїтським делікатесом, який їдять з тюленячим жиром.[3] Ці арктичні рослини є свідченням минулих зледенінь та пов'язаних з ними умов тундри в цій місцевості в минулому.

Людська історія[ред. | ред. код]

Відомі свідчення присутності людини на островах датуються близько 1000 р.н. е.[3]

Маяк був побудований на острові Паттерсон, найбільшому острові архіпелагу, 1903 року, для допомоги кораблям у пошуку гавані сусіднього міста Джекфіш, Онтаріо. Острів названий на честь Вільяма Паттерсона, колишнього лейтенант-губернатора Саскачевану. Пізніше на острові Макколл була збудована риболовна станція.

Первісний ліс на островах був змінений рубками і лісовими пожежами. Аж до 1940-х років острови використовувались як склад дерева з північного берега озера Верхнього на експорту озерним транспортом для заводів пульпи в США.

1985 року Сланцеві острови отримали статус Природного парку провінції Онтаріо. На островах немає ніяких зручностей, і туди можна добратися тільки човном або літаком. Ізоляції островів сприяють майже 9 км відкритою, дикої води озера Верхнього і їх віддаленість від великих населених пунктів. Острови відвідують натуралісти, рибалки, моряки озера, і останнім часом все більша кількість морських каякерів.

Ударний кратер[ред. | ред. код]

Приблизно 9-метровий у висоту конус руйнування, розташований у гавані Макгріві, Сланцеві острови

Сланцеві острови є центром великого метеоритного ударного кратера. Первісний вал кратера оцінюється приблизно в 32 км в діаметрі, але він і більшість кратера згодом було зруйновано, залишивши острови, які інтерпретуються як центральне підняття. Вік ударної події оцінюється приблизно в 450 млн років (Ордовик).[7][8] інше джерело оцінює вік у 800—500 млн років (кінець Протерозою до раннього Палеозою).[9] Він може бути наслідком одного з декількох метеоритів середнього Ордовика, які впали майже одночасно 469 мільйонів років тому, частина пропонованої Ордовикової метеоритної події, куди також включають кратери Декора в штаті Айова, Еймс в Оклахомі, і Рок-Елм в штаті Вісконсін.[10]

Геологія[ред. | ред. код]

Острови складаються не зі сланцю; це, в основному, метаморфізовані вулканічні породи віком більше 2,7 мільярда років. Також наявні осадові породи формацій Роув[en] і Ганфлінт[en] віком приблизно 1,85-2,1 млрд років. Є свідчення, що близько 1,1 мільярда років тому на острові Паттерсон був центр вулканізму, проте практично всі вулканічні породи зазнали ерозії[11].

Наймолодші породи островів — діатреми, тобто заповнені брекчією вулканічні трубки, які утворилися в результаті газових вибухів. Вони трапляються як дайки або сілли, які пронизують всі старіші породи.

Також на островах розташовані добрі приклади конусів руйнування — рідкісних геологічних об'єктів, які утворюються в основних породах ударними хвилями від метеоритів. Вони мають явно конічну форму з тонкими лініями (стриями), які розходяться від вершини (апекса) конуса. На Сланцевих островах розташований 9-метровий конус руйнування, один з найбільших у світі.

Наявні також алогенні брекчії, особливо на східних і північних сторонах островів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Listing of acreage as of December 31, 2011". Land Resource Division, National Park Service.
  2. Sharpton, Dressler, (1996), p. 1177
  3. а б в Chisholm та Gutsche, 1998
  4. Godwin (1996), p. 3
  5. Creech, David (27 May 2012). Woodland Caribou of the Slate Islands. Процитовано 22 January 2014. 
  6. Pye (1997), p. 83
  7. Сланцеві острови на Earth Impact DB. Архів оригіналу за 18 жовтень 2017. Процитовано 8 липень 2017. 
  8. ILSG Slate Islands trip. Процитовано 2008-03-30. 
  9. Sharpton, Dressler, (1996), p. 1178
  10. Vastag, Brian (18 February 2013). Crater found in Iowa points to asteroid break-up 470 million years ago. Washington Post. Процитовано 19 February 2013. 
  11. Pye (1997), p. 84

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Chisholm, B.; Gutsche, A (1998). Superior: Under the Shadow of the Gods. Toronto: Lynx Images. ISBN 0-9698427-7-5. 
  • Pye, E.G. (1997). Roadside Geology of Ontario: North Shore of Lake Superior, Ontario GEOservices Centre, ROCK ON Series 2. ISBN 0-7778-5850-9
  • Sharpton, V.L. and Dressler, B.O. 'The Slate Islands Impact Structure: Structural Interpretation and Age Constraints', Lunar and Planetary Science. March 1996: vol. 27
  • Godwin, L. (February 1996) «Woodland Caribou in Northwestern Ontario — Why they are different…», Northwestern Ontario Boreal Forest Management Technical Note TN-07

Посилання[ред. | ред. код]