Перейти до вмісту

Слива (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Слива (рід)
слива домашня (Prunus domestica) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Amygdaleae
DC.
Рід: Слива (Prunus)
L., 1753
Види
Деякі види
(докладніше див. Список видів роду слива)
Вікісховище: Prunus

Сли́ва (Prunus) — рід плодових кісточкових рослин, включає такі види як слива домашня, вишня звичайна, персик, абрикос, мигдаль та інші. Звичайно відносять до підродини мигдалеві (Amygdaloideae) або сливові (Prunoideae) родини розових (Rosaceae). Відомо ≈ 350 видів сливи, поширених переважно в північних помірних областям земної кулі, а загалом на всіх континентах, окрім Австралії та Антарктиди.

Квіти звичайно білі або рожеві, з п'ятьма пелюстками і п'ятьма чашолистками. Поодинокі, або в зонтиках від двох до шести суцвіть. Фрукти всіх видів Prunus — кістянка з відносно великою кісточкою. Листя просте і звичайно ланцетоподібне, із зубцями по краях.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Деякі дослідники розбивають рід на декілька окремих підродів. ITIS (Об'єднана таксономічна інформаційна служба) визнає єдиний рід Prunus, із списком підродів, приведеним нижче:

  • Підрід мигдаль (Amygdalus): мигдаль і персик. Пазушні бруньки в трійках. Квіти на початку весни з'являються на не покритих листям гілках. Типовий представник — мигдаль (Prunus dulcis).
  • Підрід слива (Prunus): слива й абрикоса. Пазушна брунька одна. Квіти на початку весни з'являються на не покритих листям гілках. Типовий представник — слива домашня (Prunus domestica).
  • Підрід вишня (Cerasus): вишня. Пазушна брунька одна. Квіти з'являються на початку весни в черешках, довгі черешки, на не покритих листям гілках. Типовий представник — кисла вишня (Prunus cerasus).
  • Підрід карликова вишня (Lithocerasus): Пазушні бруньки в трійках. Квіти з'являються на початку весни в довших черешках, на не покритих листям гілках. Типовий представник — карликова вишня (Prunus pumila).
  • Підрід черемха (Padus): черемха. Пазушна брунька одна. Квіти з'являються пізньою весною на покритих листям гілках, черешки короткі. Типовий представник — черемха звичайна (Prunus padus).
  • Підрід лавровишня (Laurocerasus): лавровишня. Пазушна брунька одна. Квіти з'являються на початку весни в коротких черешках, на не покритих листям гілках. Головним чином вічнозелена (всі інші підвиди є листопадними). Типовий представник — лавровишня (Prunus laurocerasus) (європейський вишневий лавр).

(докладніше див. Список видів роду слива)

Східна півкуля

[ред. | ред. код]

Західна півкуля

[ред. | ред. код]

Викопні

[ред. | ред. код]

Культивація

[ред. | ред. код]

Рід Prunus включає мигдаль, абрикосу, вишню, персик і сливу, всі з яких мають культурні сорти, що вирощуються у сільському господарстві для виробництва фруктів. Їстівна частина мигдалю — сім'я; мигдалевий плід — кісточковий плід і не «горіх». Є також цілий ряд видів, гібридів, і культурних сортів рослин, які вирощують тільки як декоративні породи, звичайно задля рясного цвіту, іноді для отримання листя і кори. Ці декоративні види включають групу, яку колективно називають квітучою вишнею.

Деревина більшості видів роду Prunus має досить високі механічні властивості, гарний колір і текстуру, добре полірується і використовується для дрібних токарних робіт, виготовлення тростин, тощо[1].

Завдяки їх значенню як продуктів харчування та як декоративних рослин, багато видів Prunus було інтродуковано до інших частин світу, в яких вони раніше не траплялися. Багато видів зі Старого Світу вирощуються по всій планеті, деякі з яких у нових місцях пережили повторне здичавіння і тепер трапляються дикорослими.

Різновиди Prunus використовуються як корм для личинок цілого ряду видів лускокрилих.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слива//Лесная энциклопедия. Том второй (Лимонник-Ящерицы). — Москва: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 371

Посилання

[ред. | ред. код]