Сливинський Остап Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сливинський Остап Тарасович
Ostap Slyvynsky.JPG
Народився 14 жовтня 1978(1978-10-14) (43 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Діяльність поет, перекладач
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди
нагрудний знак «За заслуги перед польською культурою»

Оста́п Тара́сович Сливи́нський (нар. 14 жовтня 1978, Львів) — український поет, перекладач та літературознавець.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

2000 року закінчив філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «болгарська мова та література». Захистив дисертацію на тему «Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60–90-х рр. ХХ ст.)» (2007). Викладав у Софійському університеті імені св. Климента Охридського, Сілезькому університеті, літній академії Ukrainicum (Грайфсвальд, Німеччина). З 2004 року працює на кафедрі польської філології ЛНУ імені І. Франка.

Протягом 2003—2005 рр. був співорганізатором міжнародного літературного фестивалю-симпозіуму «Скрипти / Inscriptis», у 2006—2007 рр. — програмний директор Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові. З 2009 року — член редколегії польсько-німецько-українського літературного журналу «Radar». Ініціатор і учасник кількох синтетичних мистецьких проектів і перформансів («Повільне дзеркало», «Чотири сторони світла», «Приготування», «Зимовий король»).

Вірші, критичні статті та есеїстика перекладалися англійською, білоруською, болгарською, галісійською, іспанською, латвійською, литовською, німецькою, російською, сербською, словацькою, словенською, польською, португальською, хорватською, чеською, шведською мовами, публікувалися в українських та закордонних виданнях (Дзеркало тижня, Львівська пошта, Новое время, Український журнал, Критика, ШО, Кур'єр Кривбасу, Литературен вестник, Tygodnik Powszechny, Literatura na Świecie, New Eastern Europe, 10TAL та ін.).

Автор тексту до англомовного путівника «Awesome Lviv» (Київ: Основи, 2016; разом з Анною Процук).

Перекладає художню і наукову літературу з англійської, білоруської, болгарської, македонської, польської, російської мов. Перекладач та співупорядник Антології сучасної української та білоруської поезії «Зв'язокрозрив / Сувязьразрыў» (Київ: Критика, 2006; спільно з А. Хадановичем та Д. Матіяш), упорядник двомовної українсько-болгарської антології «Український поетичний авангард» (Софія: Видавничий центр ім. Бояна Пенева, 2018; спільно з О. Коцаревим та Ю. Стахівською). Перекладав, зокрема, твори Анджея Стасюка, Ольги Токарчук, Чеслава Мілоша, Дерека Волкотта, Ґеорґі Ґосподинова, Лідії Дімковської, Уладзімера Арлова.

Живе у Львові.

За словами Костянтина Москальця, «Читаючи (…) Остапа Сливинського, не раз ловиш себе на думці, що поет добре знає мову зсередини. Йдеться зовсім не про філологічну обізнаність. Він знає її так, як тіло знає події власних вен, що неодмінно потрапляють у такт із пульсуванням слів вірша. Поезія Сливинського сповнена чітко прописаними деталями — і пієтизмом до деталі».

На думку Івана Малковича, у віршах Сливинського відчутна «велика начитаність, широта поетичного покрою і своєрідна урбаністична епічність»

2018 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла поетична збірка «Зимовий король», до якої увійшли як нові вірші, так і вірші, написані раніше, що входили до збірок «Адам» і «М'яч у пітьмі»[1].

Член Українського ПЕН.

Збірки[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

З англійської[ред. | ред. код]

  • Дерек Волкотт. «Сезон примарного миру». Вірші. — Кур'єр Кривбасу, 2014, № 229-300-301. С. 171—178
  • Джеймс Тейт. Вірші, 2016[2]
  • Кеннет Кок, Філіп Левін, Роберт Блай. Вірші. «Троє американських поетів ХХ століття». — Кур'єр Кривбасу, 2015, № 311-312-313
  • Вільям Карлос Вільямс. Вірші, 2018[3]

З болгарської[ред. | ред. код]

З польської[ред. | ред. код]

З російської[ред. | ред. код]

Нагороди і стипендії[ред. | ред. код]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]