Сливинський Остап Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Сливинський.
Остап Сливинський

Оста́п Тара́сович Сливи́нський (нар. 14 жовтня 1978, Львів) — український поет, перекладач та літературознавець.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

2000 року закінчив філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «болгарська мова та література». Захистив дисертацію на тему «Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60–90-х рр. ХХ ст.)» (2007). В 2003 році викладав українську мову і літературу в Софійському університеті імені св. Климента Охридського. З 2004 року працює на кафедрі польської філології ЛНУ імені І. Франка.

Протягом 2003–2005 рр. був співорганізатором міжнародного літературного фестивалю-симпозіуму «Скрипти / Inscriptis», у 2006–2007 рр. — координатор Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові. З 2009 року — член редколегії польсько-німецько-українського літературного журналу «Radar». Ініціатор і учасник кількох синтетичних мистецьких проектів і перформансів («Повільне дзеркало», «Чотири сторони світла», «Приготування», «Зимовий король»).

Вірші, критичні статті та есеїстика перекладалися англійською, білоруською, болгарською, галісійською, іспанською, латвійською, литовською, німецькою, російською, сербською, словацькою, словенською, польською, португальською, хорватською, чеською, шведською мовами, публікувалися в українських та закордонних виданнях (Дзеркало тижня, Поступ, Коментар, Львівська пошта, Український журнал, Критика, ШО, Кур’єр Кривбасу, Литературен вестник, Tygodnik Powszechny, Literatura na Świecie, New Eastern Europe, 10TAL та ін.).

Автор тексту до англомовного путівника «Awesome Lviv» (Київ: Основи, 2016; разом з Анною Процук).

Перекладає художню і наукову літературу з англійської, білоруської, болгарської, македонської, польської, російської мов. Перекладач та співупорядник Антології сучасної української та білоруської поезії «Зв’язокрозрив / Сувязьразрыў» (2006, спільно з А. Хадановичем та Д. Матіяш). Перекладав, зокрема, твори Анджея Стасюка, Ольги Токарчук, Чеслава Мілоша, Дерека Волкотта, Ґеорґі Ґосподинова, Лідії Дімковської, Уладзімера Арлова.

Живе у Львові.

Ostap Slyvynsky

За словами Костянтина Москальця, «Читаючи (...) Остапа Сливинського, не раз ловиш себе на думці, що поет добре знає мову зсередини. Йдеться зовсім не про філологічну обізнаність. Він знає її так, як тіло знає події власних вен, що неодмінно потрапляють у такт із пульсуванням слів вірша. Поезія Сливинського сповнена чітко прописаними деталями – і пієтизмом до деталі».

На думку Івана Малковича, у віршах Сливинського відчутна «велика начитаність, широта поетичного покрою і своєрідна урбаністична епічність»

2018 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла поетична збірка «Зимовий король», до якої увійшли як нові вірші, так і вірші, написані раніше, що входили до збірок «Адам» і «М'яч у пітьмі»[1].

Член Українського ПЕН.

Збірки[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

Нагороди та стипендії[ред. | ред. код]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зимовий король. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2018-07-11. 
  2. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сливинський_Остап_Тарасович&oldid=24512125