Сливовиця
Сливовиця | |
![]() | |
Країна походження |
![]() |
---|---|
З матеріалу | P. domestica |
Статус нематеріальної культурної спадщини | Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людстваd[1] і Inventory of Intangible cultural heritage of Serbiad[2][3] |
Описано на сайті (за URL) |
ich.unesco.org/en/RL/social-practices-and-knowledge-related-to-the-preparation-and-use-of-the-traditional-plum-spirit-ljivovica-01882(англ.) ich.unesco.org/fr/RL/les-pratiques-sociales-et-les-connaissances-lies-la-prparation-et-lutilisation-de-leau-de-vie-traditionnelle-de-prunes-ljivovica-01882(фр.) ich.unesco.org/es/RL/prcticas-y-conocimientos-relacionados-con-la-preparacin-y-el-uso-del-aguardiente-tradicional-de-ciruelas-ljivovica-01882(ісп.) |
Підтримується Вікіпроєктом | WikiProject Intangible Cultural Heritaged |
![]() |

Сливовиця, слив'янка — сливовий бренді, широко розповсюджений у всіх балканських країнах, а також у Чехії та Словаччині.
Спирт для сливовиці отримується зі збродженого сливового соку.
Приготування сливовиці вдома[ред. | ред. код]
Справжні гурмани для приготування ракії використовують сливи спеціальних сортів, причому плоди не зривають із гілок, а струшують. Адже так з дерева впадуть тільки найспіліші з них. Втім, кожний український любитель міцних напоїв може спробувати зварити сливовицю самостійно. Адже рецепт готування фруктової ракії можна знайти в будь-якій повареній книзі, а її інгредієнти доступні. Сливи краще вибрати переспілі. Воду можна взяти з-під крана. Єдине, з чим можуть виникнути складнощі — це самогонний апарат. Його варто пошукати в тих, хто пережив епоху сухого закону. Отже, до справи. Сливи разом з кісточками стовкти у великій місткості, поступово доливаючи воду, доти, поки не вийде кашкоподібна маса. Далі кашу помістити в бочку, а коли, приблизно за тиждень, вона перестане сичати й пінитися, можна варити самогон.
Міцність цього напою сягає 45%. Для тих, хто любить «з перчиком», є інший варіант — сливовиця подвійної перегонки, міцність якої вже 75%, яку називають «препеченицею».
Час витримки сливовиці, знову ж таки, на любителя. Фруктовий аквавіт можна пити свіженьким, але поціновувачі впевнені, що краще почекати років із п'ять, витримуючи сливовицю в дубових бочках. Саме після цього напій одержить більш глибокий і насичений аромат сливи, а також шляхетний жовтуватий колір.
Температура фруктового напою може бути будь-якою: кімнатною, злегка охолодженою або, на чеський манер, ледве підігрітою й навіть зовсім гарячою.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Radek Bartoníček, Artikel: Slivovice: pálení začíná – Artikel über Schwarzbrenner in der mährischen Slowakei, slovacko.org (eingesehen am 10. März 2011)
![]() |
Це незавершена стаття про алкогольні напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- ↑ а б Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, Liste représentative du patrimoine culturel immatériel de l’humanité, Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
- ↑ а б https://nkns.rs/cyr/popis-nkns/shljivovica
- ↑ а б https://nkns.rs/en/popis-nkns/sljivovica-traditional-plum-spirit-shljivovica