Слизерин
Слизерин (англ. Slytherin) — в романах про Гаррі Поттера, один із 4 гуртожитків Гоґвортської школи чарів і чаклунства, названий на честь одного із засновників школи — Салазара Слизерина.
- Особливі риси учнів цього гуртожитку: хитрість, чистота крові (проте не завжди, багато відомих слизеринців напівкровки, так що на даний час чистокровність не така й важлива), амбітність, висока аристократичність і вміння себе подати. Слизеринець дуже мінливий попри показову серйозність — то він злий, то може допомогти ворогам вибратись зі скрутної ситуації… Його переконання хиткі, він може змінити свої й без того непостійні вподобання і символи поклоніння залежно від того, як змінюється влада. До битви за Гоґвортс усі Слизеринці жили ніби в тумані — їм здавалось, що тільки Лорд зможе зробити їхнє існування кращим. Слизеринці також здавна ворогують із ґрифіндорцями, недолюблюють гафелпафців.
- Засновник: Салазар Слизерин
- Декан: викладач зілля й настійок, професор Северус Снейп. З шостої книги — Горацій Слизоріг, майстер зіллєваріння.
- Примара: Кривавий Барон
- Символ: змія
- Кольори: зелений і срібний
- Розміщення: підвальне приміщення у темних тонах
Ґрифіндор і Слизерин традиційно змагаються між собою за першість у школі Гоґвортс.
| Роки навчання | Слизеринці |
|---|---|
| 11 століття | Салазар Слизерин |
| 11 століття | Нащадок Мерліна |
| 11 століття | Кривавий Барон |
| 14 століття | Ніколас Мелфой |
| 16 століття | Луціус Мелфой |
| 17 століття | Брут Мелфой |
| 18 століття | Корвін Ґонт |
| 18 століття | Септимус Мелфой |
| 1910-ті роки | Лета Лестрандж |
| 1940-ті роки | Лорд Волдеморт |
| 1960-ті роки | Белатриса Лестранж Луціус Мелфой Нарциса Мелфой |
| 1970-ті роки | Северус Снейп Реґулус Блек |
| 1991-1997 роки | Драко Мелфой Пенсі Паркінсон Креб і Гойл |
| Невідомо | Маркус Флінт Адріян Пасі Теренс Гіз |