Слимак іспанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слимак іспанський
Arion vulgaris 3.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Черевоногі (Gastropoda)
Ряд: Легеневі (Pulmonata)
Родина: Arionidae
Рід: Arion
Вид: Слимак іспанський
Arion lusitanicus
Mabille, 1868
Синоніми
Arion vulgaris

Moquin-Tandon, 1855

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Arion vulgaris, Arion lusitanicus
IUCN logo.svg МСОП: 85541868
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1028688

Слимак[1][2] іспанський — (Arion vulgaris Moquin-Tandon, 1855 або помилково Arion lusitanicus Mabille, 1868) — слимак роду Arion родини Arionidae, групи легеневих, класу черевоногих наземних молюсків.[3] Інвазивний вид, що з середини 20 століття поширився майже по всій Європі. Вважається серйозним шкідником як у садівництві так і у сільському господарстві.

Arion lusitanicus — відкриття пневмостому

Походження та таксономічна невизначеність[ред. | ред. код]

Точне походження слимака іспанського не відоме. Найбільш ймовірними місцями його походження вважається Португалія, північ Іспанії або Франція.[3] Окрім цього існує таксономічна невизначеність щодо цього виду. Зокрема, вважається, що перші інвазивні види, які почали поширюватись на території центральної Європи було помилково визначено як A. lusitanicus (Mabille, 1868), проте оригінальні описи вказують, що це різні види.[4][5] Як заміну деякими авторами було запропоновано використовувати назву A. vulgaris (Moquin-Tandon, 1855), проте і досі не відомо чи збігається оригінальний опис цього виду з інвазивним видом поширеним у Європі.[6] На даний момент ці дві назви використовуються як синоніми.

Arion lusitanicus їсть траву

Поширення[ред. | ред. код]

На даний момент цей вид поширений на території Великої Британії, Австрії, Швеції, Норвегії, Данії, Швейцарії, Франції, Німеччини, Болгарії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Бельгії, Хорватії, Ірландії, Ісландії, Сербії, Словаччини, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Румунії та України. Окрім цього у 1998 році були виявлені на території США.[3][4][7][8]

Опис[ред. | ред. код]

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Середні розміри слимака іспанського складають 80-120 мм[9], а інколи можуть сягати навіть 180 мм[10]. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого.[9] З правого боку посередині мантії розташовується пневмостома (дихальний отвір). Ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Місця поширення приурочені до життя людей. Зазвичай це вологі місця такі, як ліси, парки, сади, культурні поля, канали і т. д. Харчуються в широкому діапазоні рослин — овочі, декоративні рослин, полуниці, садові та культурні рослини та можуть наносити значної економічної шкоди сільському господарству, знищуючи урожаї, а також пошкоджувати сади та городи.[4] Окрім цього харчуються падаллю та екскрементами[11]. Канібалізм проявляється тільки у вигляді поїдання щойно загиблих особин.[4] Іспанський слимак вважається одним з 100 найгірших чужорідних видів в Європі в DAISIE (Delivering Alien Invasive Species Inventories for Europe) і це єдиний черевоногий молюск серед цих ста одиниць. А. lusitanicus вважається найгіршим шкідником серед слимаків в Європі.[3]

Рід Arion включає близько 30 видів визначення яких є доволі проблематичним. Зокрема, визначення Arion lusitanicu є складним через морфологічну подібність до видів Arion ater та Arion rufus. Найчастіше визначення відбубвається шляхом огляду репродуктивної системи.[4]

Статева система Arion lusitanicus. А — атріум, В — сім'яприймач, Е — епіфалус, О — яйцепровід, VD — сім'япровід[7]

Статева система та розмноження[ред. | ред. код]

А. lusitanicus як і усі легеневі молюски (підклас Pulmonata) гермафродити, тобто у їх статевій системі об'єднані чоловічі та жіночі органи.[12][13] Тому дуже часто може відбуватись самозапліднення, хоча зазвичай відбувається копуляція двох особин. Особливості виду зумовлені насамперед будовою статевої системи: маленький атріум; яйцепровід великий і опухлий, такого ж діаметра як і атріум; сім'яприймач сферичний у два рази товщий за яйцепровід. Довгий, вперед опухлий яйцепровід з великими поздовжніми лігулами всередині є відмінною рисою іспанського слимака.

Відкладання яєць може початися в кінці червня, і, якщо температура не дуже низька, то в окремі роки триває до грудня; точний час варіюється залежно від природних умов. Тим не менш, відкладання яєць часто досягає максимуму в серпні і вересні. Час розвитку і вилуплення з яєць залежать від температури і може відрізнятися в різних регіонах. Висока температура сприяє швидшому розвитку яєць. При 20 ° С, яйце буде вилуплюватися протягом 3 — 5 тижнів. Більшість яєць вилуплюються до зими і для молодих особин основним є зимовий етап життя.[7] Одна особина може відкласти більше 500 яєць. Проте зазвичай відкладає 200—400 яєць.[14] Відкладання яєць може відбуватись на відкрити територіях, таких як ґрунт, але частіше в захищених місцях, наприклад, під рослинністю або в ґрунті на глибині до 10 см.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паночіні С. Словник біологічної термінології / Науково-дослідчий інститут мовознавства ВУАН. — Харків: Держ. вид-во «Радянська школа», 1931. — 89 с.(Серія практичних словників. Випуск IV) (с. 71).
  2. Балашов И. Охрана наземных моллюсков Украины. — Киев: Институт зоологии НАН Украины, 2016. — 272 с. (сс. 66-67)
  3. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2015. 
  4. а б в г д Slotsbo (2014): NOBANIS — Invasive Alien Species Fact Sheet –Arion lusitanicus. — From: Online Database of the European Network on Invasive Alien Species
  5. Castillejo, J., 1997. The slugs of the family Arionidae Grey, 1840 from Iberian Peninsula and Balearic Islands. Morphology and distribution (Gastropoda, Pulmonata, Terrestria nuda). Revista Real Academia Galega de Ciencias 16, 51-118.
  6. Anderson, R., 2005. An annotated list of non-marine Mollusca of Britain and Ireland. Journal of Conchology 38, 607—637.
  7. а б в Păpureanu A.-M., Reise H. & Varga A., 2014: First records of the invasive slug Arion lusitanicus auct. non Mabille (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) in Romania. — Malacologica Bohemoslovaca, 13: 6–11. Online serial at <http://mollusca.sav.sk> 24-Mar-2014.
  8. http://dpm.pip-mollusca.org/tom/27/gural-sverlova_etc_1_t27.pdf
  9. а б http://www.animalbase.uni-goettingen.de/zooweb/servlet/AnimalBase/home/species?id=4250
  10. http://idtools.org/id/mollusc/factsheet.php?name=Arion%20ater%20group:%20Arion%20vulgaris
  11. http://www.slugwatch.co.uk/?page_id=174
  12. Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І. (2012). Визначник наземних молюсків України (українська). Львів. с. 216. ISBN 978-966-02-6569-1. 
  13. Сверлова Н. В., Гураль Р. І. (2005). Визначник наземних молюсків заходу України (українська). Львів. с. 218. ISBN 966-02-3797-9. 
  14. Kozlowski, J., 2000. Reproduction of Arion Lusitanicus Mabille, 1868 (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) introduced in Poland. Folia Malacologica 8, 87-94.