Слободан Новак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Слободан Просперов Новак.
Слободан Новак
Народився3 листопада 1924(1924-11-03)[1][2][…] або 13 листопада 1924(1924-11-13)[4]
Спліт[1][4]
Помер25 липня 2016(2016-07-25)[1][3][4] (91 рік)
Загреб, Хорватія[4]
ПохованняРаб[5]
Країна Хорватія
 Югославія
Діяльністьпрозаїк-романіст, есеїст, письменник, драматург, драматург, журналіст
Сфера роботилітература[6] і журналістика[6]
Alma materЗагребський університет
ЧленствоХорватська академія наук і мистецтв
Нагороди

Анте Слободан Новак (3 листопада 1924 — 25 липня 2016) — хорватський письменник і романіст.[7] Найбільш відомий своїм екзистенційним романом «Mirisi, zlato i tamjan» («Миро, злато і ладан») (1968), що часто називають одним із найкращих хорватських романів XX століття.[8]

Біографія

[ред. | ред. код]

Новак народився в Спліті 3 листопада 1924 року в сім'ї Дує і Марії (до шлюбу Смоє) Новак. Його охрестили в місцевій церкві й дали ім'я Анте Слободан Новак. Початкову школу закінчив на острові Рабі, відвідував класичну гімназію в Спліті, потім закінчив школу в Сушаку. Під час Другої світової війни приєднався до югославських партизанів, про що розповів у своїх автобіографічних нарисах «Digresije» та «Protimbe» (2003).

Потім він навчався у Загребському університеті і здобув ступінь з хорватської та югославської літератури 1953 року. Працював інструктором, коректором та драматургом у Хорватському національному театрі (Спліт). Пізніше працював журналістом і редактором у різних видавництвах. 1983 року став членом Хорватської академії наук і мистецтв. 27 липня 1999 року Новака оголосили почесним громадянином острова Раб.

Літературна робота

[ред. | ред. код]

Він розпочав свою кар'єру піснями, сповненими болісних спогадів з війни. Вірші були зібрані в його роботі «Glasnice u oluji» (1950). Незабаром почав писати художні твори й опублікував «Krugovima» («Кола») та «Republike» («Республіка»). Він здобув увагу критиків та громадськості, опублікувавши автобіографічний роман «Izgubljeni zavičaj» («Втрачена батьківщина») (1955), де описав своє дитинство на безлюдному острові.

Оповідач розповідає через двох персонажів: дитяче «Я», коли він спостерігає, запам'ятовує та поглинає все довкола себе; і другого персонажа, теперішнє «Я», коли він сентиментально і покірно відтворює спогади та образи своєї юності. Його роман «Mirisi, zlato i tamjan» вийшов друком 1968 року. Це історія про пенсіонера-інтелігента середнього віку, що живе зі своєю дружиною на ізольованому острові; він живе своїм життям і доглядає дуже стару Пані Маркантунову, колишню багату патриціанку та власницю половини острова. Історія відбувається в 1960-х роках. Новак дотримується тієї ж тематичної та поетичної лінії у короткому оповіданні «Izvanbrodski dnevnik», опублікованому 1977 року.

Пізніше Новак опублікував збірку інтерв'ю з Єленою Хекман у творі «Digresije» («Відступ») 2001 року. Згодом опублікував «Protimbe» («Незгода») (2003), який він розглядав як розширення «Digresije». «Protimbe» — один з найвизначніших творів хорватської автобіографічної прози, багатий на ремінісценції та асоціації щодо молоді, політичного та соціального життя в СФР Югославії, його досвіду як письменника під час війни Хорватії за незалежність та подальших соціальних і політичних змін у країні.

Твори

[ред. | ред. код]
Хорватською мовою Українською Публікація
Glasnice u oluji
Голосові зв'язки в штормі
Загреб, 1950
Izgubljeni zavičaj
Втрачена Батьківщина
Спліт, 1954

Trofej
Трофей
Загреб, 1960
Tvrdi grad
Міцне місто
Загреб, 1961
Mirisi, zlato i tamjan

Миро, злато і ладан
Загреб, 1968

Dolutali metak

Бродяча куля
Загреб, 1969
Izvanbrodski dnevnik
Підвісний щоденник
Загреб, 1977
Tri putovanja
Три подорожі
Загреб, 1977
Južne misli
Південні роздуми
Загреб, 1990
Digresije
Відступ
Загреб, 2001
Protimbe
Незгода
Загреб, 2003
Pristajanje
Швартування
Загреб, 2005

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
Нагорода Присуджено Рік прийому
Премія міста Загреб
Роман: «Загублена Батьківщина»
1955
Премія міста Загреб
Роман: «Міцне місто»
1962
Премія Югославського фестивалю радіо-драми в Новому Саду
За найкращий радіо-драматичний твір: «Маестро, як у вас справи?»
1966
Премія НІН
Найкращий роман Югославії року: «Миро, злато і ладан»
1968
Міжнародний конкурс радіофонічної драми Прага-Варшава-Загреб
За радіо-драму: «Кривий простір»
1968
Премія Владимира Назора
Роман року: «Миро, злато і ладан»
1969
Нагорода від інституції Матиця хорватська
Роман року «Миро, злато і ладан»
1969
Відзнака критиків газети Večernji list
Книга року: «Миро, злато і ладан»
1969
Премія Владимира Назора
За видатні досягнення
1990
Премія газети Vjesnik
Роман: «Миро, злато і ладан»
1994
Премія Мирослава Крлежа Асоціації письменників Хорватії
Не вказано
2005
Премія Ауґуста Шеноа від інституції Матиця хорватська
Роман: «Швартування»
2005
Премія Емануеля Відовича газети Slobodna Dalmacija
За видатні досягнення
2005

Відзнаки

[ред. | ред. код]
Відзнака Світлина
Орден герцога Трпімира
Орден Даніки Хорватської з зображенням Марка Марулича

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в http://www.vecernji.hr/knjige/umro-vodeci-hrvatski-prozaik-slobodan-novak-1101959
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в г Catalog of the German National Library
  5. ↑ PREMINUO SLOBODAN NOVAK Odlazak pisca kultnog hrvatskog romana 'Mirisi, zlato i tamjan' — Jutarnji list, 2016.
  6. ↑ а б Czech National Authority Database
  7. ↑ PREMINUO SLOBODAN NOVAK Odlazak pisca kultnog hrvatskog romana 'Mirisi, zlato i tamjan'. jutarnji.hr. Процитовано 11 вересня 2016.
  8. ↑ Visković, 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]


center> Protimbe

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слободан_Новак&oldid=41990295