Слободяник Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Слободяник Микола Семенович
Slobodjanyk Mykola.JPG
Народився 23 січня 1945(1945-01-23) (74 роки)
с. Шевченкове, Звенигородський район, Черкаська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність хімік
Alma mater Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Сфера інтересів неорганічна хімія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада член-кореспондент Національної академії наук України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Слободя́ник Мико́ла Семе́нович (*23 січня 1945) — український хімік-неорганік, член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, декан хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1997–2007 роки), завідувач кафедри неорганічної хімії (з 1998 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 січня 1945 року в селі Шевченкове Черкаської області. У період з 1963 по 1968 рік навчався на хімічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.[1]

З 1974 року — асистент, з 1977 - доцент, з 1988 року — професор кафедри неорганічної хімії. У 1997 році обраний член-кореспондентом НАН України з неорганічної хімії, в 1998 році — академіком АН Вищої освіти.

Нині читає лекції з неорганічної хімії для студентів першого та другого курсів хімічного факультету, спецкурси «Вибрані розділи з неорганічної хімії», «Хімія розплавлених солей» — для старшокурсників.[1]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

1971 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Дослідження розчинності TiO2 і Nb2O5 в розплавних фосфато-галогенідних системах і синтез деяких сполук з утворюваних розчинів». 1986 року отримав ступінь доктора хімічних наук за дисертацію «Направлений синтез подвійних фосфатів».

Розробив фізико-хімічні основи синтезу складних оксидних каркасних сполук з розплавлених сольових систем. Встановив закономірності кристалоутворення каркасних сполук фосфатного, титанатного, ніобатного, ванадатного типу та змішаних аніонно-оксидних матриць.[2]

Відзнаки[ред. | ред. код]

1988 року[3] став лауреатом премії АН України імені Л. В. Писаржевського за цикл наукових праць по синтезу подвійних фосфатів з розплавлених солей.

2006 року удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України».[1][3]

Публікації[ред. | ред. код]

Опублікував понад 300 наукових статей, автор двох підручників та навчальних посібників.[1] Серед них:

К. Є. Губіна, М. С. Слободяник. Семінарський та лабораторний курс з неорганічної хімії (скорочений конспект) для студентів нехімічних спеціальностей. — К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2007. — 192 с.
Н. В. Улько, К. М. Бойко, В. М. Самойленко. Загальна та неорганічна хімія : практикум: навчальний посібник для студ. хім. і нехім. спец. вищ. навч. закладів / М. С. Слободяник. — К. : Либідь, 2004. — 336 с. — ISBN 966-06-0314-2.
Список публікацій Слободяника М.С. в Google scholar
Профіль Слободяника М.С. в реферативній базі Scopus

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Вісник НАН України. — 2005. — N 1 Архівовано 22 лютий 2014 у Wayback Machine. — Слободяник Микола Семенович — Вчений у галузі неорганічної хімії. Член-кореспондент Національної академії наук України
  2. Біографія науковця Архівовано 6 березень 2014 у Wayback Machine. — Сайт НАН України
  3. а б Наукова група професора Слободяника М. С. — сайт кафедри неорганічної хімії КНУ ім. Тараса Шевченка