Слобідка (Пулинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Слобідка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Пулинський
Рада/громада Стрибізька сільська рада
Код КОАТУУ 1825484606
Основні дані
Засноване до 1867
Колишня назва Лодзянівка Слобідка (Лодзянівка)
Фрайнвальд
Населення 423
Площа 1,961 км²
Густота населення 215,71 осіб/км²
Поштовий індекс 12052
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°24′59″ пн. ш. 28°11′40″ сх. д. / 50.41639° пн. ш. 28.19444° сх. д. / 50.41639; 28.19444Координати: 50°24′59″ пн. ш. 28°11′40″ сх. д. / 50.41639° пн. ш. 28.19444° сх. д. / 50.41639; 28.19444
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради 12052, Житомирська обл., Пулинський р-н, с.Стрибіж, вул.Леніна,25 , тел. 97-2-42
Карта
Слобідка is located in Україна
Слобідка
Слобідка
Слобідка is located in Житомирська область
Слобідка
Слобідка

Слобі́дка [1]село в Україні, в Пулинському районі Житомирської області. Населення становить 423 особи.

Колишні назви: Лодзянівка Слобідка, Лодзянівка, Фрайнвальд.

Географія[ред.ред. код]

Через село тече річка Тартак.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Станом на 1906 рік у селищі Лодзянівка (також Лодзянка) Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії проживало 45 осіб, у лютеранській колонії Лодзянівка (також Ладзянівка) — 261 чоловік.[2][3]. Лютеранський прихід - місто Житомир.

У складі УРСР[ред.ред. код]

Станом на 1924 рік населення польсько-німецко-єврейської колонії Лодзянівка становить 272 чоловік. [4]

З 1935 року колонія отримує нову назву — Фрайнвальд (нім. Frainwald).

З 7 червня 1946 року — Слобідка.

Селище Лодзянівка не значиться з 1941 року.[5]

Голодомор 1932-1933 років[ред.ред. код]

У 1930 році розпочалась масова колективізація. З середини листопада 1932 року через зривання річного плану хлібозаготівель Житомирський обласний партком ухвалює рішення про застосування репресій до Пулинського району. Зокрема, до селища Фрайнвальд. До завершення заготівель — 20 листопада — припинились поставки товарів. Було запропоновано вилучити усі наявні товари з магазинів у разі невиконання плану.[6]

Один місцевий 18-річний житель помер від гострого ентериту та набряків тіла. [7]

Депортація німецьких колоністів[ред.ред. код]

Село постраждало від так званих «зачисток» 800-метрової полоси західного кордону СРСР.

20 грудня 1934 року ЦК КП(б)У прийняв Постанову «Про переселення з прикордонних районів німецького та польського населення».

Восени 1936 року із Лодзянівки до Карагандинської області Казахстану переселення зазнали 44 німецькі родини (216 осіб) як "неблагонадійні елементи". Серед виселених до спецпоселень 121 дорослий і 95 дітей[8].

Сталінські репресії[ред.ред. код]

Серед реабілітованих обвинувачених у період 1935 - 1938 роки є декілька місцевих мешканців та уродженців села: 39 чоловік заарештовано, з них 17 чоловік розстріляно, переважно за статтею 54-10 КК УРСР. Майже всі за національністю німці: 8 українця (проти 2 чоловік справи припинено, 6 - ув'язнено), 3 поляка (1 чоловік ув'язнений, 2 - розстріляно) та 1 румун (розстріляний).[9]

Друга Світова війна[ред.ред. код]

Жителі Фрайнвальд також боролись на фронтах Радянського Союзу.

Від рук німецьких загарбників у 1941 році загинула голова колгоспу Вірченко Ганна Петрівна, на честь якої пізніше названо головну вулицю села. [10]

Під час Другої світової війни центр Червоноармійської районної ОУН під проводом жителя селища Фрайнвальд Степана Сірика розміщувався у селі Стрибіж.[11]

Від окупації німецьких військ село звільнено 1 січня 1944 року в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 351 стрілецької дивізії 60-ої армії[12]

Інфраструктура[ред.ред. код]

На території села функціонує дошкільний навчальний заклад.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. Волинський губернський статистичний комітет (1906). Список населенных мест Волынской губернии (рос.). Житомир: Волинська губернська типографія. 
  3. В.Ф. Дизендорф (2006). Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Москва: ЭРН. 
  4. Сост. В.Ф. Дизендорф. (2011). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (російською). 
  5. ЖОДА, ДАЖО (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Житомир: "Волинь". 
  6. Повсякденність у катастрофі: національні райони в боротьбі за життя
  7. Житомирська. victimsholodomor.org.ua (uk-ua). Процитовано 2017-02-13. 
  8. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 24
  9. Житомирська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 2017-02-13. 
  10. wap-opera.com. rg.kiev.ua. Процитовано 2017-02-13. 
  11. Жилюк, В. М. (2008). Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941-1955 рр.: Монографія. Рівне: Волинські обереги. 
  12. Память народа::Поиск документов частей. pamyat-naroda.ru. Процитовано 2017-02-13. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн.. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.